Е. Обухов

Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 2

Глава 4. Промышленность, производство товаров народного потребления 

Промышленность

В период 1990 – 2000 г.г.  в г. Луганске получили развитие 12 отраслей промышленности  (таблица 24).

Таблица 24. Удельный  вес отраслей промышленности г. Луганска по объему продукции за  период 1990 —  2000 г.г.

Год 1990 1991 1992 1993

 

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Всего по городу 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
По отраслям
— черная  металлургия 4,5 5,0 7,5 8,3 6,0 9,5 11,4 9,1 7,2 2,8 5,7
— машиностроение и металлообработка 43,8 38,9 41,2 34,1 20,7 19,6 24,2 20,2 24,4 20,4 18,1
                — машиностроение 41,7 37,0 38,1 28,2 18,1 17,7 22,7 18,4 21,8 19,1 х
                — металлообработка 2,1 1,9 3,1 5,9 2,6 1,9 1,5 1,8 2,6 1,3 х
— электроэнергетика 7,6 5,1 3,3 3,5 19,7 26,7 27,6 26,7 29,5 43,0 27,9
— угольная промышленность 4,1 2,1 1,7 1,9 3,3 15,3 7,6 7,4 7,6 6,3 6,9
— промышленность строительных    материалов 0,9 0,9 0,7 0,8 1,2 0,6 0,6 0,5 0,5 0,4 0,2
— химическая промышленность 1,7 1,3 0,8 1,6 0,7 0,8 1,2 1,0 1,4 3,3 2,7
— деревообрабатывающая промышленность 1,7 1,7 2,1 3,0 1,5 0,5 0,2 0,3 0,2 0,3 0,8
— пищевая промышленность 10,2 20,5 12,0 13,9 20,8 7,0 8,4 11,0 15,3 12,4 16,8
— легкая  промышленность 21,4 19,5 27,0 27,9 16,2 14,3 8,0 12,1 3,3 3,3 12,6
— полиграфическая  промышленность 0,2 0,3 0,6 1,1 0,8 0,3 0,3 0,4 0,3 0,4 0,3
— мукомольно – крупяная промышленность 3,4 4,2 2,7 3,5 6,9 3,3 7,3 8,3 6,7 4,4 6,0

За этот период времени увеличился удельный вес таких отраслей промышленности как черная металлургия, электроэнергетика, угольная, химическая промышленность, пищевая и мукомольно – крупяная промышленность.

В то же время снизилась доля машиностроения и металлообработки (с 43,8% до 18,1%), легкой промышленности (с 21,4% до 12,6 %).

Производство промышленной продукции в г. Луганске за период 1990 — 2002 г.г. представлено в  таблице 25.

Таблица 25. Производство промышленной продукции в г. Луганске за период 1990 – 2002 г.г.

Год 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2002 к 1990, %
Денежная единица руб. руб. крб. крб. крб. крб. грн. грн. грн. грн. грн. грн. грн.
Единица измерения тыс.руб. тыс.руб. тыс.крб. тыс.крб. млн.крб. млр.крб тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн.
Производство промышленной продукции (в действующих ценах) 2001513 4171115 5653317 4372732 5113246 41530 746456 758577 765916 960393 1296220 1500595 1606392
В % к соответству-ющему периоду прошлого года (в сопоставимых ценах) 98,3 93,2 95,0 84,2 61,0 80,0 85,8 97,0 96,6 98,3 123,8 113,5 106,7 43,0

Объем выпуска продукции в 2002 году по сравнению с 1990 годом уменьшился  (в сопоставимых ценах)  на 57%.  В период 1990 — 1999 г.г. продолжался активный спад производства, с 2000 года начался его подъем.

Особенно значительным спад был в период 1992 — 1995 г.г. В это время ежегодно от 2/3 до 4/5 предприятий снижали выпуск продукции (таблица 26).

Таблица 26.  Анализ  уменьшения выпуска промышленной продукции по предприятиям г. Луганска за период 1990 — 2002 г.г.

Год 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
Количество промышленных предприятий ед. 69 68 66 68 78 81 81 86 110 134 132 130 140
из них снизили выпуск продукции ед. 29 ЗО 41 43 65 61 39 47 29 47 51 60 61
в % от общего количества % 42,0 44,1 62,1 63,2 83,3 75,3 48,1 54,7 26,4 35,1 38,6 46,2 43,6

В соответствии с этим имела место отрицательная динамика производства важнейших видов продукции (таблица 27).

Таблица 27. Темп роста производства важнейших видов продукции по г. Луганску за период 1990 — 2002 г.г. ( к предыдущему году)

1990 г. 1991 г. 1992 г. 1993 г. 1994 г. 1995 г. 1996 г.
Уголь 81,2 92,7 107,4 88,9 92,1 80,8 88,1
Угольный концентрат 104,5 67,7 108,2 86,4 78,6 75,8 65,4
Трубы стальные 97,8 97,3 82,5 76,4 64,0 76,6 102,8
Автоприцепы 88,6 83,9 75,4 38,8 8,3 19,2 216,0
Автовагоны 88,5 84,5 75,4 76,5 50,8 47,9 45,9
Ванны эмалированные 94,6 100,2 106,3 65,2 37,5 56,3 108,9
Сборные железобетонные конструкции 95,0 126,3 79,2 125,0 50,0 60,0 33,3
Радиаторы, конвекторы 97,5 100,7 88,8 71,8 43,8 79,8 141,3
Ткань 94,0 69,7 87,2 74,1 38,1 88,1 23,6
Обувь 100,4 89,8 73,0 68,6 32,7 42,4 38,5
Трикотажные изделия 99,6 88,9 70,3 54,7 69,6 55,2 47,5
Швейные изделия* 76,0 88,3 45,5 122,8 69,0 148,6 77,3
Мясо 93,9 90,7 63,7 74,8 69,3 42,2 110,1
Колбасные изделия 91,3 112,4 86,9 63,3 80,1 46,2 86,5
Хлеб и хлебобулочные изделия 101,9 103,6 101,8 98,8 97,5 90,3 86,2
Кондитерские изделия 103,1 90,1 78,2 84,6 55,2 51,9 72,6
Масло животное 165,0 69,3 140,7 128,2 27,0 26,5 390,0
Мука 93,7 98,5 90,4 99,5 88,9 54,4 137,6
Крупа 93,9 86,5 31,8 34,3 34,3 49,6 302,5
Цельномолочная продукция 97,6 92,7 72,6 84,6 64,7 39,1 54,4
Мебель в розничных ценах* 109,7 110,6 95,7 47,8 59,5 27,0
Ликеро-водочные изделия 116,2 100,8 87,5 77,1 70,6 57,3 64,1
Электроэнергия 93,5 93,9 87,4 85,2 77,0 78,2 98,4
Пиломатериалы

Таблица 27 продолжение

1997 г. 1998 г. 1999 г. 2000 г. 2001 г. 2002 г. 2002 к 1990 в %
Уголь 113,8 102,0 103,3 114,2 118,2 112,8 152,6
Угольный концентрат 107,1 89,5 106,1 97,8 в 2 р 112,4 38,7
Трубы стальные 76,8 105,0 45,2 163,5 125,7 154,4 38,3
Автоприцепы 93,7 97,5
Автовагоны 125,3 27,2
Ванны эмалированные 103,0 50,5 70,6 79,1 49,5 164,8 3,8
Раковины, мойки 43,1 37,7 148,6
Сборные железобетонные конструкции 100,0 50,0 3,0р 157,7 21,6
Радиаторы и конвекторы 114,2 103,2 48,1 59,4 139,9 125,2 18,7
Ткань 140,0 56,4 28,0
Обувь 124,6 82,4 107,2 87,5 104,6 97,8 3,7
Трикотажные изделия 70,2 47,0 84,3 115,0 37,7 125,0 1,4
Швейные изделия 99,8 128,0 124,1 141,9 117,6 96,8
Мясо 78,3 90,7 117,2 115,9 112,5 131,8 20,6
Колбасные изделия 108,0 89,4 118,9 129,9 96,6 126,1 43,3
Хлеб и хлебобулочные изделия 79,8 103,5 109,7 107,4 97,4 95,8 75,2
Кондитерские изделия 174,9 187,4 126,8 132,0 122,9 91,7 79,2
Масло животное 110,6 71,0 69,6 151,6 129,4 132,0 49,3
Мука 108,3 95,2 91,9 90,0 69,8 115,0 43,1
Крупа 198,6 78,2 109,5 53,6 56,8 в 2,2 р 22,8
Цельномолочная продукция 46,2 92,5 49,4 68,6 в 2 р 171,0 4,3
Мебель в розничных ценах 56,6 98,1 141,0 82,2 80,0 57,6
Ликеро-водочные изделия 240,5 62,2 83,8 115,4 70,3 99,2 17,9
Электроэнергия 102,2 80,4 104,8 116,5 95,6 92,7 36,8
Металлорежущие станки 101,3 34,8 64,9 78,0 72,3
Пиломатериалы 81,7 30,7 155,6 92,4 97,8 107,5
Лекарство 86,7 128,2 166,3 129,5 89,4
Сыры жирные 129,7 57,6 28,7 199,5
Пиво 95,4 105,3 87,1 89,3 105,4 в 2 р
Безалкогольные напитки в 34 р 67,7 173,2 37,4 145,1

В 2002 году по сравнению с 1990 годом на 98,6%  уменьшилось производство трикотажных изделий,  на 96,3% — обуви, на 96,2% — ванн эмалированных, на 95,7% — цельномолочной продукции, на 90,0% — стали, на 81,3% — радиаторов и конвекторов, на 79,4% — мяса,  на 77,2% — крупы,  на    63,2% — электроэнергии, на 61,7%  — труб стальных и на 61,3% — угольного концентрата.

Практически наполовину снизился выпуск колбасных изделий, масла животного, муки. Выпечка хлеба составила 75,2%  от уровня 1990 года. В анализируемом периоде было потеряно производство проката, автоприцепов, автовагонов, тканей.

После некоторого подъема в выпуске швейных изделий из давальческого сырья в  1996 — 1998 г.г., их производство в 2002 году по сравнению с 1998 годом снизилось втрое. Если в 1991 году было произведено максимальное количество ликероводочных изделий — 1979 тыс. дал., то в 2002 году — всего 352 тыс. дал. или 17,8%.

Стабильным в последние 5 лет оставалось производство аккумуляторов и аккумуляторных батарей, макаронных изделий, лекарств, росло производство пива и безалкогольных напитков.

За исследуемый период времени возросло производство лишь одного вида продукции — угля в 1,5 раза. В то же время производство угольного концентрата значительно уменьшилось.

Автором было проанализировано производство продукции крупнейшими предприятиями города в 1990 и 2002 годах.

В 1990 году в выпуске продукции в г. Луганске наибольшим   был удельный вес  ОАО ХК «Лугансктепловоз» — 22,1%. За 13 лет доля этого предприятия уменьшилась до 7,4%. По производству продукции в 1990 году 3 и 6 места занимали ЗАО «Лутекс» и ЗАО » Автосборочный завод», которые к 2002 году прекратили выпуск продукции.

Значительно снизилась к 2002 году доля предприятий легкой промышленности, ЗАО » Луганскэмаль», ЗАО » Луганский  трубный завод». В то же время возрос удельный вес продукции, выпускаемой Луганской ТЭС (с 7,6 до 19,4%), ЗАО «Луганский мясокомбинат» (с 4,3 до 4,6%).

В целом доля данной группы предприятий  в выпуске продукции по городу уменьшилась с 73,9% до 40,5% в 2002 году.

В 1990 году 13 ведущих предприятий обеспечивали 73,9% выпуска товарной продукции по г. Луганску. Перечень предприятий, имеющих наибольшую долю выпускаемой продукции в 1990 г., приведен в таблице 28.

Таблица 28. Перечень предприятий, имеющих наибольшую долю выпускаемой продукции в 1990 г. 

Доля по городу в 1990 г. (%) Доля по городу в 2002 г. (%)
1.  ОАО ХК «Лугансктепловоз» 22,1 7,4
2. Луганская ТЭС 7,6 19,4
3. ЗАО «Лутекс» 5,8
4. ЗАО «Луганская швейная фабрика «Стиль» 5,5 1,7
5. АОЗТ «Лугань» 5,1 0,2
6. ЗАО «Автосборочный завод» 4,4
7. ЗАО «Луганский мясокомбинат» 4,3 4,6
8. ЗАО фирма «Лутри» 3,9 0,2
9. ОАО » Луганскмлын» 3,4 2,6
10. ЗАО » Луганскэмаль» 3,3 0,5
11. ЗАО «Луганский трубный завод» 3,0 0,9
12. ЗАО «Завод коленчатых валов» 3,0 1,6
13. ЗАО «Кондитерская фабрика «А.В.К.» 2,5 1,3

В 2002 году производство более половины продукции обеспечили  12 предприятий, из которых лишь 5 были в числе крупнейших в 1990 году.

Лидером стала Луганская ТЭС, вторым по  объему   товарной   продукции    было  шахтоуправление    » Луганское» (доля 7,8 %).    Перечень   предприятий,   имеющих  наибольшую  долю выпускаемой продукции в 2002 году, представлен в таблице 29.

Таблица 29. Перечень предприятий, имеющих наибольшую долю выпускаемой продукции в 2002 году

п/п

Доля по городу

(%)

1. Луганская ТЭС 19,4
2. Шахтоуправление «Луганское» 7,8
3. ОАО ХК » Лугансктепловоз» 7,4
4. ЗАО «Луганский мясокомбинат» 4,6
5. ОАО «Луганскмлын» 2,6
6. ЛГКП «Теплокоммунэнерго» 2,4
7. ЗАО «Литейно — механический завод» 2,3
8. Хлебокомбинат № 4 2,0
9. ГП  Луганский станкостроительный завод 2,0
10. ЗАО «Лугцентрокуз» 1,8
11. ЗАО «Термо» 1,8
12. ОАО «Луганский химико-фармацевтический завод» 1,6

Автором рассмотрены темпы роста продукции за период 1990 – 2000 г.г. по отраслям промышленности, а за период 2001 – 2002 г.г. – по видам экономической деятельности. В 2000 году индексы продукции по сравнению с 1990 г. возросли всего по двум отраслям (химическая и полиграфическая промышленность) – таблица 30.

Таблица 30. Индексы продукции к предыдущему периоду  по отраслям промышленности г. Луганска за период 1990 — 2000 г.г.

1990

 

1991

 

1992

 

1993

 

1994

 

1995

 

1996

 

1997

 

1998

 

1999

 

2000

 

2000 к 1990,%
Всего 98,3

 

93,2

 

95,0

 

84,2

 

61,0

 

80,0

 

85,8

 

97,0

 

96,6

 

98,3

 

123,8

 

35,5

 

— черная металлургия

 

99,7

 

96,8

 

94,7

 

85,0

 

46,4

 

76,5

 

98,0

 

86,5

 

127,8

 

47,4

 

163,6

 

23,2

 

— машиностроение и металлообработка

 

94,6

 

89,7

 

88,2

 

105,4

 

46,8

 

78,9

 

86,2

 

X

 

X

 

X

 

114,5

 

— машиностроение

 

96,1

 

89,0

 

86,8

 

59,8

 

43,7

 

77,9

 

89,5

 

92,4

 

80,2

 

148,0

 

X

 

— металлообработка

 

101,9

 

106,2

 

111,6

 

151,0

 

91,7

 

89,2

 

55,1

 

78,4

 

102,5

 

106,1

 

X

 

— электроэнергетика

 

94,3

 

93,6

 

87,0

 

84,7

 

76,5

 

78,2

 

95,3

 

67,6

 

78,8

 

104,2

 

116,8

 

25,5

 

— угольная промышленность

 

101,7

 

73,0

 

107,8

 

87,1

 

81,8

 

76,9

 

81,9

 

32,5

 

106,2

 

82,5

 

116,8

 

11,9

 

-промышленность строительных материалов

 

100,2

 

113,3

 

85,5

 

90,2

 

85,8

 

67,4

 

45,8

 

97,0

 

56,5

 

56,1

 

76,6

 

5,5

 

— химическая промышленность

 

100,3

 

107,0

 

98,1

 

109,4

 

92,9

 

91,4

 

86,3

 

110,8

 

74,1

 

139,9

 

143,2

 

138,5

 

— лесная и деревообрабатывающая промышленность

 

109,5

 

112,7

 

108,5

 

113,5

 

46,8

 

68,6

 

31,5

 

67,3

 

96,6

 

110,7

 

78,4

 

7,9

 

— пищевая промышленность

 

97,9

 

93,9

 

76,9

 

89,4

 

67,3

 

57,1

 

81,6

 

103,5

 

110,3

 

115,5

 

140,7

 

37,7

 

— легкая промышленность

 

93,8

 

90,7

 

116,4

 

94,9

 

53,6

 

111,4

 

66,7

 

100,1

 

116,7

 

98,6

 

137,9

 

63,3

 

— полиграфическая промышленность

 

100,0

 

181,7

 

в З,0 раза 132,9

 

34,6

 

59,3

 

97,6

 

78,5

 

88,5

 

89,5

 

118,0

 

106,4

 

— мукомольно — крупяная промышленность 95,8

 

100,2

 

86,7

 

99,5

 

91,2

 

60,8

 

119,6

 

112,0

 

93,3

 

95,3

 

93,9

 

53,7
-другие отрасли производства

 

99,7

 

99,8

 

95,2

 

99,5

 

95,6

 

94,0

 

94,3

 

95,8

 

107,5

 

93,2

 

70,4

 

54,1

 

Значительно уменьшился выпуск продукции в таких отраслях промышленности, как угольная, строительных материалов, лесная и деревообрабатывающая. На две трети снизились темпы выпуска пищевой промышленности,  на одну треть — легкой,  наполовину – мукомольно – крупяной промышленности.

Если в 1990 – 1991 г.г. темпы роста продукции возростали по 5 – 6 отраслям промышленности, то в 1992 – 1993 г.г .- по 4 отраслям, в 1994  — 1996 г.г.  — по 1, в 1997 г. начался рост по 4 отраслям,  в 1998 – 1999 г.г. – по 6,  в 2000 г. – по 8 отраслям из 12.

С 1996 года начался рост производства в мукомольно – крупяной промышленности, с 1997 г.- пищевой и легкой промышленности, химической промышленности, с 1998 г. – машиностроении и металлообработке. В 2002 г. по сравнению с      2001 г. темпы роста продукции возросли по 6 видам экономической деятельности  из 12 (таблица 31).

                                       Таблица 31. Индексы продукции в сравнительных ценах по видам экономической деятельности  по г. Луганску      за 2002г.

2002

к 2001, %

Вся промышленность 106,7
Добывающая промышленность, в том числе 112,5
1 -добыча энергетических материалов 112,4
2 -добыча неэнергетических материалов 162,4
Обрабатывающая промышленность, в том числе 110,4
3 -пищевая промышленность и переработка сельскохозяйственных продуктов 108,8
4 -легкая промышленность 89,2
-текстильная промышленность 91,4
-производство кожи и кожаной обуви 79,3
5 -производство древесины и изделий из дерева 103,1
6 -целлюлозно-бумажная и полиграфическая промышленность, издательское дело 80,6
7 -химическая и нефтехимическая промышленность 92,9
-химическое производство 90,7
-производство резиновых и пластмассовых изделий 97,8
8 -производство других неметаллических минеральных изделий (стройматериалов, стеклопродукции) 91,0
9 -металлургия и обработка металла 154,8
10 -машиностроение, ремонт и монтаж машин и оборудования 118,4
-производство машин и оборудования 95,5
-производство электрического и электронного оборудования 117,9
-производство транспортного оборудования 140,6
11 -другое производство, не отнесенное к другим группировкам 77,6
12 Производство и распределение электроэнергии, газа и воды 93,5

Наибольшие темпы роста были по добыче неэнергетических материалов, транспортному машиностроению, металлургии и обработке металла.

В то же время уменьшились темпы роста продукции по таким видам экономической деятельности, как легкая, текстильная промышленность, производство кожи, производство электроэнергии.

Из этого можно сделать вывод, что машиностроение и металлообработка в городе начали восстанавливаться, а легкая промышленность — пока нет.

За период 1999 – 2002 г.г. увеличились размеры дебиторской и кредиторской задолженности по предприятиям г. Луганска (таблица 29).

Таблица 32. Дебиторская и кредиторская задолженность по предприятиям г. Луганска за период 1999 – 2002 г.г.  

1999г. 2000г. 2001г. 2002г.
Дебиторская задолженность Кредиторская задолженность Дебиторская задолженность Кредиторская задолженность Дебиторская задолженность Кредиторская задолженность Дебиторская задолженность Кредиторская задолженность
Всего из неё просроченная Всего из неё просроченная Всего из неё просроченная Всего из неё просроченная Всего из неё просроченная Всего из неё просроченная Всего из неё просроченная Всего из неё просроченная
Всего

 

852621 274180 1297327 527648 919452 327728 1515130 644994 883268 282102 1301688 431873 1073111 306222 1491879 452603
Темп роста, (%) 107,8 119,5 116,8 122,2 96,1 86,1 85,9 67,0 121,5 108,5 114,6 104,8
в том числе
Задолженность:

-перед бюджетом

42375 6943 142223 82788 34943 8690 187646 120967 31294 4601 77173 25032 57847 20290 77833 29934
Темп роста, (%) 82,5 125,2 131,9 146,1 89,6 52,9 41,1 20,7 184,9 в 4,5 р. 100,9 119,6
 -по оплате труда 62966 43197 62278 42343 54974 25127 54969 32838
Темп роста, (%) 98,9 98,0 88,3 59,3 99,9 130,7

При этом дебиторская задолженность возросла на 125,9 %, а кредиторская – на 115,0 %. В то же время абсолютный размер кредиторской задолженности превышает размер дебиторской задолженности. Если в 1999 году на 1 гривну дебиторской задолженности приходилось 1,52 гривны кредиторской задолженности, то в 2002 году  — уже меньше – 1,39 гривны.

Динамика темпа роста дебиторской и кредиторской задолженности по предприятиям г. Луганска за период 2000 – 2002 г.г. представлена на графике 6.

График 6. Динамика темпа роста дебиторской  и кредиторской задолженности по предприятиям г. Луганска за период 2000-2002 г.г.

grafik-6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Темп роста просроченной дебиторской задолженности за этот период времени составил 111,7 %, кредиторской – 85,8%.  Эти показатели значительно лучше, чем по дебиторской и кредиторской задолженности в целом.

В  1999 г. доля просроченной дебиторской задолженности составляла 32,2 %, а просроченной кредиторской задолженности – 40,7 %.

Доля просроченной дебиторской и кредиторской задолженности в 1999 году представлена на диаграмме 7.

diagramma-7

 

 

 

 

 

 

В 2002 году доля просроченной дебиторской задолженности снизилась и составила 19,9 %, а просроченной кредиторской задолженности – 30,3 %.

Доля просроченной дебиторской и кредиторской задолженности в 2002 году представлена на диаграмме 8.

diagramma-8

 

 

 

 

 

 

В структуре кредиторской задолженности предприятий г. Луганска значительную часть составляет их задолженность перед бюджетом. Динамика кредиторской задолженности предприятий г. Луганска перед бюджетом за период 1999 – 2002 г.г. представлена на графике 7.

График 7. Динамика кредиторской задолженности предприятий г. Луганска перед бюджетом за период 1999 — 2002 г.г.

grafik-7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За анализируемый период времени задолженность перед бюджетом уменьшилась на 54,7 %, а просроченная задолженность – на 36,2 %.

За период 1999 — 2002 г.г. уменьшилась также кредиторская задолженность предприятий по выплате заработной платы на 8 млн. грн. или на 12,3 %, в том числе просроченная задолженность уменьшилась на 10,4 млн. грн. или на 24 %.

Проанализированы данные о деятельности 17 ведущих предприятий города за последние три года. Это — ЗАО  «Луганский  трубный завод», АОЗТ «Лугань», ЗАО «Луганский мясокомбинат», ЗАО Луганский ликеро — водочный завод «Луга — Нова», ОАО «Луганский пивоваренный завод», ОАО » Луганский химфармзавод», ОАО  «Луганский ремонтно — механический завод», ОАО «Луганский энергозавод», АОЗТ «Луганский завод » Сантехдеталь», ОАО ХК «Лугансктепловоз», ЗАО «Луганский завод коленчатых валов» и другие.

Большинство предприятий работало стабильно. Положительными   были  темпы  роста  промышленной  продукции в 2000 г. — у 10 предприятий, в 2001 г. —  у 14, в 2002 г. — у 10 предприятий из 17. Причем, в 2002 г. по сравнению с 2000 г. более чем в 2 раза увеличились объемы промышленной  продукции в сопоставимых ценах у 4-х предприятий.

В 2002 году 10 предприятий из 17 выпускали товары народного потребления, причем у большинства из них доля этих изделий в объеме промышленной продукции составляет около  80 %. В то же время 3 предприятия не выпускали ТНП в течение последних трех лет.

Инвестиции в основной капитал вкладывали 13 предприятий из 17. Это говорит о перспективах развития этих предприятий.  Однако, подрядные работы выполняли собственными силами всего 3.

В 2002 г. отгружалось 100 процентов продукции, оплаченной в денежной форме, на 3-х  предприятиях.        На остальных доля бартера колебалась от  51,1% до 1,1%.

Объем  отгруженной продукции  составил 100 и более процентов на 3-х предприятиях, более 93 % — на 2-х. Остальные предприятия частично работали на склад.

Все годы имели положительный финансовый результат  от обычной деятельности до налогообложения 8 предприятий из 17, ещё 2 предприятия  получили  положительный финансовый результат в 2002 году.

Ни  на одном предприятии не отмечена тенденция ежегодного уменьшения дебиторской  задолженности, лишь на 8 она уменьшилась в 2002 г. по сравнению с 2000 г.

По  кредиторской   задолженности  положение  хуже.  Только  на  одном предприятии кредиторская задолженность ежегодно снижалась, всего на  4-х предприятиях она уменьшилась в 2002 г. по сравнению с 2000 г. Темпы роста кредиторской задолженности за этот  период времени превысили  темпы роста дебиторской задолженности на 8 предприятиях. Сумма кредиторской  задолженности превышала сумму дебиторской задолженности на 11 предприятиях.

Изложенные факты позволяют сделать вывод о стабилизации положения дел в части развития производства, в то же время финансовые результаты работы большинства предприятий города не нормализовались.

В целях улучшения деятельности промышленных предприятия города, автором разработана и нуждается во внедрении Концепция   промышленной политики г. Луганска (прилагается).

Производство товаров народного потребления

Производство товаров народного потребления по г. Луганску за период 1990 — 2002 г.г. представлено в таблице 33 (прилагается).

Таблица 33. Производство товаров народного потребления по г. Луганску за период 1990-2002 г.г.

1990 г. 1991 г. 1992 г. 1993 г. 1994 г. 1995 г. 1996 г.
Денежная единица руб. руб. крб. крб. крб. крб. грн.
Единица измерения млн. руб. млн. руб. млн. крб. млн. крб. млрд. крб. млрд. крб. тыс. грн.
факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп роста

(%)

Производство товаров народного потребления  (ТНП)- всего 1 516,5 105,3 2 345,1 94,0 23 441, 6 100,2 755 730 65,4 4 967, 9 59,7 21 428,2 78,5 271 580 83,6
в том числе по группам товаров:
-продовольственные товары   252,0 98,0 588,9 84,1 5 390, 5 88,2 264 289 86,9 2398,0 68,4 8 459,2 69,7 143 794 99,9
Доля продовольственных товаров в  производстве ТНП (в %):    16,6 25,1 23,0 35,0 48,3 39,5 52,9
-товары легкой промышленности   580,2 98,3 872,2 94,2 7 389,5 116,8 231 033 65,5 1 138,9 49,0 8 981,5 107,3 83 178 72,7
Доля товаров легкой промышленности в производстве ТНП (в %):    38,3 37,2 31,5 30,6 22,9 41,9 30,7
непродовольственные товары (без товаров легкой промышленности) 311,2 113,4 496,7 102,5 6 747,3 84,4 147 382 61,7 700,3 46,6 2 220,7 63,2 24 943 67,5
Доля непродовольственных товаров в про- изводстве ТНП (в %): 20,5 21,2 28,8 19,5 14,2 10,4 9,2
-ликеро-водочные

изделия и пиво

373,1 117,1 387,5 101,0 3 914,3 132,7 113 027 43,3 730,8 74,1 1 766,9 54,0 19 665 66,3
Доля ликеро-водочных изделий в производстве ТНП (в %):     24,6 16,5 16,7 14,9 14,7 8,2 7,2
Количество предприятий, выпускающих ТНП (включая подсобную промышленность) 96 99 103 100 96 94 86
Из них снизили объемы выпуска ТНП 19 49 59 53 67 63 60
в % от общего количества 19,8 49,5 57,3 53,0 69,8 67,0 69,8
Доля товаров народного потребления в объеме промышленной продукции в %

(до 1997г. — группа «Б»)

37,1 42,7 38,1 38,7 59,5 33,5 36,4
в том числе:
-продовольственные товары 20,4 19,3
-товары легкой промышленности 21,7 11,2
-непродовольственные товары 5,3 3,3
-ликероводочные

изделия и пиво

4,2 2,6

Таблица 33 продолжение

1997 г. 1998 г. 1999 г. 2000 г. 200 1г. 2002 г. темп роста 2002 к 1991, (%)
Денежная единица грн. грн. грн. грн. грн. грн.
Единица измерения тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн. тыс. грн.
факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп роста (%) факт темп

роста

(%)

Производство ТНП – (всего) 340766 105,2 204 089 106,2 251 279 105,4 383 805 130,7 377 447 107,0 409 618 104,0 41,6
в том числе по группам товаров:
-продовольственные товары 165895 99,5 148 086 108,4 166 990 108,5 255 523 125,5 230 411 101,0 247 747 108,4 49,4
Доля продовольствен- ных товаров в

производстве ТНП (в %):

48,7 72,6 66,5 66,5 61,0 60,5 х
-товары легкой промышленности 106819 99,4 23 926 115,8 31 240 101,4 45 690 135,0 49 838 111,0 48 765 93,8 45,1
Доля товаров легкой промышленности в производстве ТНП (в %): 31,3 11,7 12,4 11,9 13,2 11,9 х
непродовольственные товары (без товаров легкой промышленности) 25774 89,3 21 785 96,8 38 459 103,9 58 910 128,3 75 793 129,2 86 124 113,7 18,1
Доля непродовольст- венных товаров в производстве ТНП (в %): 7,6 10,7 15,3 15,4 20,1 21,0 х
-ликеро-водочные изделия и пиво 42288 202,2 10 292 71,2 14 590 109,2 23 682 200,0 21 405 99,9 26 981 103,3 49,8

Таблица 33 продолжение

Доля ликеро-водочных изделий в производстве ТНП (в %): 12,4 5,0 5,8 6,2 5,7 6,6 Х
Количество предприятий, выпускающих ТНП (включая подсобную промышленность) 83 65 71 67 64 70 72,9
Из них снизили объемы выпуска ТНП 49 13 25 22 34 х
в % от общего количества 59,0 20,0 37,3 34,4 48,6 х
Доля ТНП в объеме промышленной продукции в %

(до 1997г. — группа «Б»)

44,9 26,6 26,2 29,6 25,2 25,5 х
в том числе: х
-продовольственные товары 21,8 19,3 17,4 19,7 15,4 15,4 х
-товары легкой промышленности 14,1 3,2 3,3 3,5 3,3 3,0 х
-непродовольственные товары 3,4 2,8 4,0 4,6 5,1 5,4 х
-ликеро-водочные изделия и пиво 5,6 1,3 1,5 1,8 1,4 1,7 х
  • с 1998 г. — по основному кругу предприятий

Темп роста производства товаров народного потребления  в 2002 году по сравнению с 1990 годом составил 41,6%. По группе непродовольственных товаров темп роста по сравнению с 1990 г. — 18,1%, по группе продовольственных товаров — 49,4%, по группе товаров легкой промышленности — 45,1%, по группе ликеро-водочных изделий и пива — 49,8%.

Автором проанализирована динамика изменения долей групп  товаров в производстве    товаров     народного     потребления    в   г. Луганске  за период 1991 — 2002 г.г. (график 8).

График 8. Динамика изменения долей групп товаров в производстве товаров народного потребления в г. Луганске за период                      1990 – 2002 г.г.

grafik-8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доля продовольственных товаров в структуре товаров народного потребления  за это время увеличилась с 25,1% в 1991 г. до 72,6% в 1998 г. и до 60,5% в 2002 г.

Одновременно уменьшилась доля товаров легкой промышленности (до 11,9%) и ликеро-водочных изделий и пива (до 6,6%). Доля непродовольственных товаров в производстве товаров народного потребления  осталась на одном уровне.

Структура товаров народного потребления в 1991 году представлена на диаграмме 9.

diagramma-9

 

 

 

 

 

 

Структура товаров народного потребления в 2002 году представлена на диаграмме 10.

diagramma-10

 

 

 

 

 

Количество предприятий, выпускающих товары народного потребления, за анализируемый период времени увеличилось незначительно (с 64 до 72). Ежегодно третья часть из них снижала объемы производства этой продукции.

Анализ доли товаров народного потребления  в объеме промышленной продукции (график 9) показывает, что она за период с 1990 г. по 2002 г. уменьшилась   с  37,1%   до  25,5%.   Некоторое   увеличение   было лишь в 1994 — 1995 г.г. и  в 1997 г. При этом увеличилась доля непродовольственных товаров, доля остальных видов продукции, начиная с 1995 г., уменьшилась.

График 9. Доля товаров народного потребления в объеме промышленной продукции по г. Луганску за период 1990 – 2002 г.г.

grafik-9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проанализированы темпы выпуска производства продукции предприятиями пищевой промышленности г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г.

За это время увеличились темпы роста производства изделий на ЗАО «Кондитерская фабрика «А.В.К.», на хлебокомбинате №4. Уменьшились они на хлебокомбинатах № 2, № 3, ОАО «Луганский пивзавод»,  ЗАО » Луганский ликеро-водочный завод Луга-Нова, хлебокомбинате № 1 и гормолокозаводе     № 2. Прекратился выпуск  продукции на гормолокозаводе № 1 и  заводе фруктово- минеральных вод.

В этот период времени город во многом обеспечивался товарами широкого потребления со стороны.

 

Приложение к главе 4

Промышленность, производство  товаров народного потребления

 Концепція промислової політики у місті Луганську

1. Загальні положення 

Промислова політика у м. Луганську є важливою складовою діяльності територіальної громади міста Луганська. Вона спрямована на досягнення промисловістю міста якісно нового рівня розвитку, посилення промислового потенціалу обласного центру, задоволення потреб населення, зростання обсягів виробництва і підвищення конкурентоспроможності промислової продукції.

Концепція промислової політики у місті Луганську (далі — Концепція) розроблена з урахуванням змін соціально-економічних відносин, що відбулися в місті за останнє десятиріччя,  сучасного стану розвитку промислового виробництва, переходу його від падіння до стабілізації, а потім до зростання. Концепція передбачає реалізацію стратегії випереджаючого розвитку та євроінтеграції, визначеної у Посланні Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 — 2011 роки».

Метою промислової політики у місті Луганську є створення сучасного виробництва і здатного до саморозвитку промислового комплексу, який відповідатиме таким основним критеріям:

  • високий темп переходу до створення нових моделей та поколінь продукції; ефективне застосування принципово нових машин, матеріалів, комплектуючих, технологічних систем;
  • випуск конкурентоспроможної продукції, здатної задовольнити потреби споживчого ринку міста та Луганської області;
  • здатність виробництва до впровадження науково-технічних досягнень, високий рівень інтеграції науки, технологій та промислового виробництва, домінування у промисловості наукоємних галузей;
  • зрощування промислового, торговельного та фінансового капіталів;
  • значний рівень розвитку інформаційної, впроваджувальної, транспортної, постачально-збутової інфраструктури;
  • впровадження ресурсозберігаючих та відновлюваних технологій;
  • високий рівень екологічної безпеки;
  • досягнення оптимального співвідношення та ефективного функціонування державного, комунального та приватного секторів промисловості.

Основними принципами промислової політики у місті Луганську є:

  • забезпечення інтересів територіальної громади міста Луганська;
  • співпраця у цьому питанні з органами місцевої державної влади;
  • соціальна, екологічна спрямованість реформування промисловості;
  • реалізація інноваційного типу розвитку промисловості;
  • поєднання державного регулювання з ринковими механізмами саморегуляції;
  • програмно-цільовий підхід до вирішення завдань промислової політики;
  • поглиблення процесів інтеграції у світову економіку, насамперед євроінтеграції.
  1. Стратегія та засоби реалізації промислової політики  у місті Луганську 

Стратегія реалізації промислової політики у місті Луганську полягає у створенні належних умов для розвитку промисловості на ринкових засадах з одночасним посиленням державного регулювання там, де ринкові механізми діють неефективно.

Вона передбачає:

  • прискорення інституційних перетворень та утвердження конкурентного середовища;
  • забезпечення конкурентоспроможності промисловості через реалізацію її інноваційного шляху розвитку, формування нових технологічних укладів, підтримку розвитку наукоємних виробництв, особливо на початкових етапах;
  • прискорений розвиток внутріобласного ринку при одночасному збільшенні обсягів експорту, в першу чергу наукоємної продукції;
  • структурну перебудову виробництва, стимулювання його до оновлення, випереджальний розвиток ресурсозберігаючих та соціально орієнтованих виробництв;
  • розвиток виробництв, які випускають імпортозамінну продукцію;
  • підвищення рівня життя та соціальної захищеності працівників промисловості, посилення охорони праці та довкілля;
  • формування цілісного міського промислового комплексу, залучення фінансових, енергетичних, матеріальних та інших ресурсів міста та області для розвитку промисловості;
  • участь у проведенні єдиної технічної політики в сфері стандартизації;
  • економічно доцільну участь промисловості міста Луганська в міжнародному поділі праці.

Різноманітність промислового виробництва  у місті зумовлює необхідність:

  • використання природних ресурсів, у тому числі наявних у місті Луганську родовищ корисних копалин та джерел сировини, котрі можуть бути реалізовані у вугільній промисловості, промисловості будматеріалів;
  • освоєння випуску конкурентоспроможної продукції, що вже виробляється в розвинутих країнах. Це може застосовуватися для виробництва побутової техніки, хімічної промисловості тощо;
  • використання власних науково-технічних досягнень для створення нових видів продукції і технологій, формування попиту на них і виходу на нові ринки в оборонній прмисловості, важкому та енергетичному машинобудуванні, індустрії інформаційних технологій, інших наукоємних виробництвах;
  • створення принципово нових видів продукції, що випереджають сучасні зразки на одне-два покоління і реалізовуватимуться в науково-технічних установах та на інноваційних підприємствах.

Головними засобами реалізації промислової політики у місті Луганську є:

  • безпосередній (адміністративний) вплив органів місцевого самоврядування в межах чинного законодавства;
  • опосередкований вплив органів місцевого самоврядування (нормативно-правові акти);
  • кадрова політика.

Реалізація промислової політики у місті Луганську передбачає як поодиноке, так і комбіноване застосування зазначених засобів.

  1. Основні напрями промислової політики міста Луганська 

3.1. Реформування системи управління промисловістю 

Реформування системи управління промисловістю перш за все передбачає розмежування повноважень з формування та реалізації промислової політики у місті Луганську.

З цією метою передбачається вдосконалення діяльності Луганської міської ради щодо спрямування і координації роботи органів місцевого самоврядування  з формування і реалізації промислової політики у місті Луганську, створення з цією ціллю відділу промисловості у структурі виконавчих органів Луганської міської ради та перехід на дворівневе управління.

Перший рівень — виконавчі органи Луганської міської ради, за якими залишаються повноваження з формування і реалізації єдиної промислової політики у місті Луганську. Передбачається здійснювати територіальний та функціональний принципи управління промисловістю, посилити координацію роботи суміжних секторів економіки, налагодити ефективну взаємодію з місцевими органами виконавчої влади у сфері управління промисловістю.

Другий рівень — суб’єкти господарювання, які виконують повноваження з реалізації промислової політики на рівні підприємств. На цьому рівні має бути забезпечено налагодження ринкового менеджменту, застосування сучасних форм маркетингу, реалізація ринкових механізмів залучення інвестицій, ефективне управління корпоративними правами.

Реформування системи управління промисловістю передбачає здійснення заходів щодо суттєвого підвищення якості управлінських рішень, запровадження комп’ютерних технологій для забезпечення інформацією.

3.2. Структурна політика 

Структурна політика спрямована на подолання диспропорцій у промисловому виробництві і має на меті налагодження випуску промислової продукції, яка відповідає потребам ринку міста Луганська

Реалізація структурної політики передбачає:

  • освоєння у місті Луганську виробництва продукції, яка забезпечить також економічну безпеку держави (матеріалів з високими властивостями, техніки аграрно-промислового комплексу);
  • розвиток наукоємних галузей (мікроелектронної та інших);
  • прискорення розвитку легкої промисловості, машинобудування (для технічного переоснащення підприємств галузей економіки), харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів;
  • ініціювання перепрофілювання підприємств, що виробляють неперспективні види продукції;
  • сприяння розширенню бази експортного сектору промисловості та продажу технологій, у тому числі на експорт;
  • сприяння переоснащенню підприємств для виробництва імпортозамінної продукції;
  • скорочення енергоємних, екологічно небезпечних виробництв та виробництв із високим рівнем травматизму.

3.3. Інституційна політика та розвиток ринкових відносин 

Метою інституційної політики є створення сприятливих умов економічного розвитку суб’єктів підприємницької діяльності різних форм власності, залучення до процесу виробництва ефективних власників.

Реалізація інституційної політики передбачає:

  • участь територіальної громади міста Луганська у залученні коштів на інноваційне інвестування, модернізацію підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки міста Луганська;
  • контроль за забезпеченням повного виконання інвестиційних зобов’язань, взятих під час приватизації підприємств, започаткування спільних з обласною державною адміністрацією інвестиційних проектів;
  • участь у додержанні економічної та екологічної безпеки у процесі приватизації державного майна, насамперед щодо об’єктів, які мають велике значення для економіки міста;
  • сприяння забезпеченню конкурентоспроможності та ефективного функціонування замкнених циклів виробництв;
  • участь у формуванні технологічних комплексів територіального, галузевого, міжгалузевого рівнів шляхом створення промислово-фінансових груп, холдингових компаній, концернів, корпорацій, кластерів;
  • сприяння залученню на підприємства ефективного власника через створення спільних підприємств, фінансовий лізинг;
  • організація вирішення проблем заборгованості та фінансового оздоровлення підприємств шляхом активного та скоординованого застосування таких процедур, як досудова санація, судова санація, укладення мирової угоди тощо;
  • недопущення ліквідації підприємств, які мають суттєве значення для економіки міста Луганська;
  • ініціювання ліквідації неперспективних державних підприємств, які не можуть бути оздоровлені, зокрема через процедури банкрутства;
  • запровадження адаптованих до потреб сучасного ринку механізмів регулювання господарських відносин;
  • налагодження ефективної взаємодії великого, малого та середнього бізнесу, насамперед у наукоємних секторах;
  • збільшення кількості об’єктів інфраструктури щодо підтримки промислового підприємництва, таких як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри, венчурні фонди тощо.

3.4. Науково-технічна та інноваційна політика 

Головною метою науково-технічної та інноваційної політики є повне та ефективне використання наявного наукового потенціалу і дальший його розвиток для підвищення конкурентоспроможності промисловості  міста Луганська

Здійснення науково-технічної та інноваційної політики передбачає:

  • всебічну підтримку науково-дослідних, дослідно-технологічних та дослідно-конструкторських, венчурних, впроваджувальних та інших інноваційних організацій;
  • розвиток мережі технологічних інкубаторів, технопарків, технополісів та інших ефективних форм поєднання наукової діяльності з промисловим виробництвом і капіталом;
  • застосування системи стимулювання, зокрема через знижки податків і зборів, що встановлюються Луганською міською радою, кооперації науки і виробництва, інноваційно орієнтованого перерозподілу робочої сили;
  • створення багатофункціональної системи наукового забезпечення розвитку промисловості, у тому числі міського науково-технічного центру, науково-технічних служб;
  • сприяння налагодженню тісної взаємодії наукових організацій сфери промисловості з науковими установами Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України, посилення наукового забезпечення циклу «наука — техніка — виробництво — збут»;
  • сприяння підприємствам в освоєнні ринків технологій, ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності;
  • створення умов для функціонування позабюджетних джерел фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та освоєння серійного виробництва нової техніки;
  • сприяння використанню в цивільних галузях науково-технічних досягнень підпріємств оборонного комплексу.

3.5. Політика у сфері інвестицій 

Основними напрямками політики у сфері інвестицій  у місті Луганську є:

  • зменшення інвестиційних ризиків у місті Луганську;
  • поліпшення умов діяльності інвесторів;
  • запровадження механізмів продажу та концесії землі та майна, що належать територіальній громаді міста Луганська, угод про розподіл продукції, лізингу;
  • використання потенціалу інститутів спільного інвестування (інвестиційних, пенсійних, страхових фондів);
  • сприяння забезпеченню захисту інвестицій шляхом розширення страхових видів послуг;
  • участь у запровадженні загальноприйнятих стандартів та принципів корпоративного управління, недопущення порушень прав інвесторів;
  • активізація інформаційного та організаційного забезпечення залучення інвестицій, налагодження тісної взаємодії органів місцевого самоврядування з інвесторами.

3.6. Політика у сфері внутрішнього і зовнішнього ринків 

Основними напрямками промислової політики у сфері внутрішнього і зовнішнього ринків є:

  • розширення споживчих можливостей внутрішнього ринку України, області та міста Луганська, зокрема шляхом підвищення купівельної спроможності споживачів промислової продукції,  сприяння проведенню виваженої цінової політики;
  • підвищення рівня захисту внутрішнього ринку міста Луганська шляхом надання консультативної допомоги вітчизняним виробникам;
  • сприяння підприємствам у розвитку інфраструктури внутрішнього і зовнішнього ринків промислової продукції шляхом створення оптових складів, сервісних центрів, лізингових компаній, дилерських та дистриб’юторських фірм, торгових домів та інших об’єктів інфраструктури, відкриття за кордоном своїх представництв, надання допомоги місцевим виробникам у виході на зовнішні ринки через систему торговельно-економічних місій за кордоном;
  • підтримка зовнішньоекономічної діяльності;
  • створення спільно з Луганською регіональною торговельно-промисловою палатою системи ефективного моніторингу та прогнозування змін на зовнішніх ринках.

Особлива увага має приділятися зовнішнім ринкам продукції енергетичного, транспортного  будування, металургії, харчової промисловості, послуг з реконструкції та технічного переоснащення промислових об’єктів за кордоном, збудованих за українськими проектами. 

3.7. Участь в управлінні державною власністю 

Основна мета політики участі в управлінні державною власністю  забезпечення ефективного функціонування і стабільного розвитку державних підприємств та підприємств з державною часткою майна у місті Луганську.

Це потребує:

  • сприяння корпоратизації державних підприємств, залученню до них недержавних інвестицій;
  • участь у контролі за ефективністю використання державного майна та якості управління державними корпоративними правами;
  • участь у контролі за складанням, затвердженням та виконанням фінансових планів державних підприємств та господарських товариств, створених за участю держави;
  • прийом до комунальної власності територіальної громади міста Луганська об’єктів соціальної сфери, що знаходяться на балансі державних підприємств;
  • сприяння передачі функцій з управління підприємствами від центральних органів виконавчої влади, за якими залишаються функції з реалізації державної політики у відповідних секторах промисловості, уповноваженим в установленому порядку юридичним і фізичним особам.

3.8. Фінансово-кредитна політика 

Метою фінансово-кредитної політики у сфері промисловості є участь у забезпеченні надійного фінансування підприємств та організацій промислового комплексу.

Її реалізація передбачає:

  • створення у місті сприятливих умов для поєднання банківського, торговельного та промислового капіталів через діяльність промислово-фінансових груп;
  • сприяння запровадженню нових механізмів довгострокового кредитування інноваційно-інвестиційних проектів;
  • сприяння розширенню постачання товарів і послуг на умовах лізингу;
  • сприяння застосуванню чекових форм розрахунків між суб’єктами господарювання, зменшення готівки в обігу поза банками;
  • сприяння розширенню практики пільгового кредитування наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності.

3.9. Кадрова політика 

Кадрова політика спрямована на вдосконалення забезпечення промисловості висококваліфікованими кадрами у місті Луганську.

Її реалізація має здійснюватися шляхом:

  • більш повного залучення потенціалу вищих навчальних закладів міста Луганська усіх форм власності до підготовки і перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для промисловості і суміжних з нею галузей;
  • участь у підвищенні іміджу інженерних професій;
  • сприяння удосконаленню галузевої системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
  • розроблення та впровадження міськоі програми підготовки та перепідготовки робочих  кадрів;
  • впровадження іноземного досвіду з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

3.10. Соціальна політика

Основними завданнями соціальної політики у сфері промисловості є:

  • контроль за підвищенням в галузевих угодах, колективних договорах розміру мінімальних ставок (окладів) до прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на відповідний рік;
  • участь у впровадженні науково обгрунтованого нормування праці, запровадження як обов’язкового соціального стандарту регульованого державного мінімуму погодинної зарплати;
  • збільшення частки оплати праці у структурі собівартості продукції за рахунок зниження частки матеріальних, енергетичних витрат;
  • впровадження сучасних механізмів стимулювання високопродуктивної праці, зокрема через направлення частини прибутку підприємств на покращення матеріального стану працівників;
  • забезпечення оптимальної міжпрофесійної, міжкваліфікаційної, міжіпосадової, міжгалузевої диференціації зарплати;
  • удосконалення колективно-договірного регулювання оплати праці, захисту інтересів найманих працівників;
  • економічне заохочення роботодавців до створення додаткових робочих місць для працевлаштування незайнятих громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;
  • розвиток гнучких форм зайнятості, створення робочих місць з неповним робочим часом, на допоміжних роботах.

3.11. Політика у сфері екологічної безпеки 

Основними напрямками екологічної політики у промисловості є:

  • послідовний перехід на міжнародні стандарти екологічної безпеки;
  • економічне стимулювання ресурсо- та енергозбереження; впровадження екологічно чистих і природовідновлюваних техніки та технологій; розширення застосування технологій, у яких використовуються ресурси, що відновлюються;
  • сприяння випереджувальній модернізації та поступовому згортанню екологічно шкідливих виробництв;
  • формування ринку екологічних робіт та послуг, постачання на ринок приладів, засобів автоматизації та устаткування для охорони довкілля.

3.12. Міська промислова політика 

Реалізація міської промислової політики має враховувати різноманітні специфічні умови міста Луганська і повинна бути спрямована на:

  • зменшення територіальних диспропорцій, у тому числі відновлення і розвиток промислового потенціалу в депресивних малих містах Щастя, Олександрівськ та селіще Ювілейне;
  • узгодження із загальнодержавними пріоритетами потреб формування міських, обласних і міжрегіональних промислових комплексів, створюваних для розв’язання соціально-економічних, екологічних та інших проблем регіонів;
  • розвиток міжобласноі виробничої кооперації.

3.13. Інтеграція  промисловості міста Луганська в європейську і світову економічну спільноту 

Промислова політика у місті Луганську має спрямовуватись на:

  • подальшу інтеграцію промисловості міста Луганська у світову економіку і перш за все у високотехнологічних секторах: приладобудуванні, інформаційних технологіях, виробництві техніки для агропромислового комплексу, нових матеріалів, сучасного енергетичного обладнання, військової, побутової техніки;
  • поглиблення міжнародного співробітництва в науково-технічній та інноваційній сферах;
  • перехід до європейських та світових стандартів.
  1. Нормативно-правове забезпечення розвитку промисловості 

Розвиток промисловості потребує вдосконалення нормативно-правового забезпечення її функціонування, розроблення ряду програм, спрямованих на реалізацію цієї Концепції, прийняття рішень Луганської міської ради, її виконавчого комітету з питань функціонування і розвитку промисловості.

Зокрема, мають бути розглянуті в установленому порядку питання:

  • інституційних перетворень у промисловості;
  • місцевого оподаткування;
  • стимулювання, підтримки та захисту місцевого виробника;
  • інноваційно — інвестиційної діяльності;
  • соціального захисту працівників промисловості.
  1. Етапи реалізації Концепції промислової політики у місті Луганську 

Концепція реалізується поетапно.

Перший етап – підготовчий, 2004 р. На цьому етапі вдосконалюється діяльність виконавчих органів Луганської міської ради щодо спрямування і координації роботи органів міського самоврядування з формування та реалізації промислової політики. Одночасно вживаються заходи щодо введення в дію передбачених цією Концепцією механізмів трансформації промислового комплексу та поліпшення умов його функціонування та розвитку. Формується система програм розвитку промисловості.

Другий етап — 2005 — 2008 роки. На цьому етапі забезпечується подальша реалізація основних трансформаційних процесів, спрямованих на перетворення промислового комплексу міста Луганська у високоефективну систему, здатну до самовідтворення та стабільного прискореного розвитку. Формується оптимальна структура виробництва та інфраструктура промислового комплексу, що відповідає повному інноваційно-інвестиційному циклу.

Забезпечується формування збалансованого нормативно-правового поля, яке забезпечить ефективний розвиток промисловості.

Основною рушійною силою розвитку промисловості  обласного центру на цьому етапі є додаткові інвестиційні ресурси

Третій етап — 2009 — 2011 роки. У цей період відбувається прискорений розвиток промисловості за рахунок розширеного інвестування, подальшого збільшення ринків збуту, насамперед зовнішніх.

  1. Джерела фінансування розвитку промисловості 

Джерелами фінансування заходів щодо реалізації промислової політики  міста Луганська є:

  • власні кошти підприємств та організацій;
  • державні інвестиційні ресурси, зокрема частка надходжень від приватизації державного майна;
  • ресурси фінансово-кредитної сфери (банківське кредитування, кошти інвестиційних, пенсійних фондів, страхових інвестиційних компаній);
  • міські інвестиційні ресурси;
  • іноземний капітал;
  • кошти населення;
  • інші джерела, не заборонені законодавством.

 

 

konsulmirКнига Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годахКниги и СловариЕ. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 2 Глава 4. Промышленность, производство товаров народного потребления  Промышленность В период 1990 – 2000 г.г.  в г. Луганске получили развитие 12 отраслей промышленности  (таблица 24). Таблица 24. Удельный  вес отраслей промышленности г. Луганска по объему продукции за  период 1990 —  2000 г.г. Год 1990 1991 1992 1993   1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 Всего по городу 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 По отраслям —...Организации и консульства. Справочная информация