Е. Обухов

Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 6

Глава 10. Жилищно — коммунальное хозяйство 

Жилищное хозяйство 

Данные по жилищному фонду  г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г. приведены в таблице 60.

Таблица 60. Данные по жилищному фонду   г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г.

Год 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 2000 2001 2002
Общая площадь, всего тыс. кв. м 9471,1 9403,7 9499,5 9641,0 9286,8 9447,8 9948,2 9980,1 10035,6 9882,1 9797,4 9390,5
-в городской местности 9431,9 9363,0 9458,1 9598,1 9272,8 9408,8 9909,0 9940,0 9991,8 9820,9 9735,0 9332,0
-в сельской местности 39,2 40,7 41,1 42,9 14,0 39,0 39,2 40,1 43,7 61,2 62,4 58,5
Приходится в среднем на 1 жителя, кв. м:
общей площади, всего 17,5 17,1 17,5 17,9 17,5 18,0 19,2 20,3 19,7 19,7 19,6 19,0
 — в городской местности 17,5 17,2 17,5 17,9 17,5 18,0 19,2 20,2 19,7 19,7 19,6 19,0
 — в сельской местности 12,2 12,7 12,9 13,4 4,2 12,6 12,6 20,9 14,2 19,7 18,4 17,7
Из общей площади, всего тыс. кв. м
в том числе

-государственный, коммунальный, коллективный жилищный фонд

 

6500,3

 

6401,0

 

6295,9

 

5889,6

 

4914,7

 

4476,0

 

4639,3

 

4437,2

 

4148,2

 

3406,2

 

3192,4

 

2607,3

-жилищный фонд, находящийся в личной собственности граждан 2970,8 3002,7 3203,6 3751,4 4371,3 4971,8 5308,9 5542,9 5887,4 6475.9 6605,0 6783,2

 * Данные за 1999 год отсутствуют

Общая площадь жилищного фонда в    2002 г. составила 9390, 5 тыс. кв.м, что примерно соответствует уровню 1990 г. (9471,1 тыс. кв.м). Общая площадь, приходящаяся на 1 жителя, за это время увеличилась на 108,6 %(с 17,5 кв.м до 19 кв.м). Общая площадь государственного, коммунального, коллективного жилищного фонда за период 1990-2002 г.г. уменьшилась с 6500,3 тыс. кв. м до 2607,3 тыс. кв. м, а площадь жилищного фонда, находящегося в личной собственности граждан, увеличилась с 2970,8 тыс. кв. м до 6783,2 тыс. кв. м (график 27).

График 27. Динамика изменения общей площади жилищного фонда г. Луганска за период 1990 — 2002 г.г. по формам собственности

grafik-27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Данные по количеству жилых строений и квартир, в том числе коммунальных, по г. Луганску за период 1995 — 2002 г.г. приведены в таблице 61.

 Таблица 61. Данные по количеству жилых строений и квартир, в том числе коммунальных  по г. Луганску за период                                    1995 – 2002 г.г.  (единиц)

Год 1995 1996 1997 1998 2000 2001 2002
Жилые строения
Всего по городу, 56430 56599 56740 56869 56879 56890 56997
в том числе

-государственный, коллективный жилищный фонд и фонд ЖСК

 

 

3162

 

 

3137

 

 

3113

 

 

3050

 

 

2639

 

 

2553

 

 

2577

-жилищный фонд, находящийся в личной собственности граждан  

53268

 

53462

 

53627

 

53819

 

54240

 

54337

 

54420

Квартиры
Всего по городу 130961 174973 175708 176728 174673 172635 173562
в том числе

-государственный, коллективный жилищный фонд и фонд ЖСК

 

 

74531

 

 

71035

 

 

67367

 

 

62174

 

 

49322

 

 

45101

 

 

42942

-жилищный фонд, находящийся в личной собственности граждан  

56430

 

103938

 

108341

 

114554

 

125351

 

127534

 

 

130620

 

 

Наличие коммунальных квартир 1811 946 920 849 665 406 358

* Данные за 1999 год отсутствуют

Количество жилых строений за это время увеличилось на 567 единиц за счет жилищного фонда, находящегося в личной собственности граждан. За этот период времени в 5 раз уменьшилось число коммунальных квартир. На   01. 01. 2003 г. их насчитывалось 358.

Оборудование жилищного фонда города Луганска за данный период времени осталось на прежнем уровне, снизился на 6,2% жилищный фонд, оборудованный горячим водоснабжением, и практически в 2 раза — оборудованный напольными электрическими плитами (таблица 62).

Таблица 62. Данные по оборудованию городского жилищного фонда  г. Луганска за период 1990 — 2002 г.г.  ( %)

Год 1990 1991 1992 1993 1994* 1995* 1996 1997 1998 2000 2001 2002
Водопровод 82,1 82,4 83,0 83,0 98,9 98,9 82,5 82,5 81,2 83,2 82,6 81,6
Канализация 81,3 81,7 82,3 82,3 98,5 98,6 82,0 81,9 80,0 82,8 82,2 81,1
Центральное отопление 84,8 85,1 85,8 85,7 96,6 97,1 84,5 84,6 84,8 85,1 83,4 84,0
Ванны (души) 76,8 77,1 77,7 77,6 96,1 96,7 78,3 78,2 75,8 78,2 65,8 76,7
Газ 83,2 63,6 84,2 83,8 89,7 89,9 81,2 82,6 84,6 84,9 84,3 83,4
Горячее водоснабжение 59,2 59,6 60,7 61,1 64,3 92,9 65,7 65,5 65,0 66,5 64,0 63,0
Напольные электрические плиты 4,1 4,0 4,1 4,3 7,4 7,7 4,4 3,6 2,8 1,8 1,9 2,2

* Без индивидуального жилищного фонда

**  Данные за 1999 год отсутствуют

Уменьшилось количество ветхого и аварийного жилищного фонда (таблица 63).

Таблица 63. Данные о наличии ветхого и аварийного  жилищного фонда  по г. Луганску за период 1991 – 2002 г.г.  (%)

Год 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 2000 2001 2002
Ветхий жилищный фонд:                      
-число строений, ед. 153 122 121 59 57 89
-их общая площадь, кв. м 41887 41137 40828 40633 40010 40296 40465 40166 24654 24534 29116
Аварийный жилищный фонд:
-число строений, ед. 5 14 14 7 6 1
-их общая площадь, кв. м 2311 766 766 2233 385 141

* Данные за 1999 год отсутствуют

Общая площадь ветхого жилищного фонда снизилась с 41,9 тыс. кв. м  в 1991 г. до 29,1 тыс. кв. м в 2002 г., а общая площадь аварийного фонда уменьшилась в 2002 г. до 141 кв. м.

Данные по капитальному ремонту жилищного фонда за период 1991-2002 г.г. приведены в таблице 64.

Таблица 64. Данные по капитальному ремонту жилищного фонда (государственного, общественного, жилищно – строительных  и  жилищных кооперативов) по г. Луганску за период 1991 — 2002 г.г.  

Год

Ед.

измер.

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 2000 2001 2002
Общая площадь капитально отремонтированных жилых домов кв. м 217787 47350 30404 27182 20120 16146 400825 215959 61645
в том числе отремонтированных помещений в квартирах кв. м 115551 75163 52535 13751 24698 7404 2091 3809 57288 71273 30093
Общие затраты на капитальный ремонт жилых  домов в сметных ценах 15380

тыс. руб.

107436 тыс. крб. 5470642

тыс. крб.

88316 млн. крб. 345400 млн. крб. 1055,5 тыс. грн. 1774,5

тыс. грн.

1536,0

тыс. грн.

1399,5 тыс. грн. 1954,9 тыс. грн. 851,0

тыс. грн.

*Данные за 1999 год отсутствуют

В последние 3 года общая площадь капитально отремонтированных жилых домов и квартир в них значительно увеличилась. Данные о доходах и расходах по эксплуатации жилищного фонда по г. Луганску за период 1995 — 2002 г.г. приведены в таблице 65.

Таблица 65. Данные о доходах и расходах по эксплуатации жилищного фонда по г. Луганску за период 1995 – 2002 г.г.  (тыс. грн.)

Год 1995* 1996 1997 1998
жилищ-ный фонд, всего в том числе жилищ-ный фонд, всего в том числе жилищ-ный фонд, всего в том числе жилищ-ный фонд, всего в том числе
коллектив-ный государственный в  т. ч. местных советов коллектив-ный государственный в  т. ч. местных советов коллективный государственный в  т. ч. местных советов коллективный государственный в  т. ч. местных советов
Доходы от эксплуатации 701702 39641 662061 537760 15892 2276 13616 11784 20906 2681 18226 15977 17659 3471 14188 12248
Расходы от эксплуатации 1606025 90152 1515873 1156794 26485 4498 21987 17628 24026 4942 19084 13837 22742 6274 16468 12347

(тыс. грн.)

Год 1999 2000 2001 2002
жилищ-ный фонд, всего в том числе жилищ-ный фонд, всего в том числе жилищ-ный фонд, всего в том числе жилищ-ный фонд, всего в том числе
коллектив-ный государственный в  т. ч. местных советов коллектив-ный государственный коммунальный коллектив-ный государственный коммунальный коллектив-ный государственный коммунальный
Доходы от эксплуатации 18424 20873 5449 1389 14021 19826 5782 2134 11827 20115 5205 966 13908
Расходы от эксплуатации 20247 37689 10670 3774 23244 22095 8377 1942 11676 22025 8580 1026 12388

* млн. крб.

Расходы по эксплуатации в любой год по любой форме собственности жилищного фонда превышают доходы.

Доходы по эксплуатации жилищного фонда непосредственно связаны с оплатой за жилищно-коммунальные услуги (таблица 66).

Таблица 66. Данные по оплате населением  жилищно-коммунальных услуг по г. Луганску за период                                                                      1995 – 2002 г.г. ( тыс. грн.)

1995* г. 1996 г.
начислено получено задолженность число квартиросъемщиков в том числе неплательщиков из них имеют задоленность 3 и более месяцев начислено получено задолженность число квартиросъемщиков в том числе неплательщиков из них имеют задолженность 3 и более месяцев
Всего,

в том числе:

1252446 821173 431273 111261 87429 55009 102676 54691 47985
-квартплата 33002 22316 10686 115300 89786 69735
-отопление 8688 2955 5733 76181 27806 6800
-холодная вода и канализация 2905 1357 1548 51880 23796 8096
-горячее водоснабжение 733 479 254
-вывоз  мусора 825 473 352 5199 66 66
-газоснабжение 56523 27111 29412 152228 135284 57271

* млн. крб.

1997 г. 1998 г.
начислено получено задолженность число квартиросъемщиков в том числе неплательщиков из них имеют задолженность 3 и более месяцев начислено получено задолженность число квартиросъем-щиков в том числе неплательщиков из них имеют задолженность 3 и более месяцев
Всего,

в том числе:

113330 56832 56498 171294 77809 93485
-квартплата 35570 19801 15769 110521 81774 66086 33057 17446 15611 110803 74865 62087
-отопление 20218 9416 10802 77368 40245 15220 32324 11884 20440 110709 66526 58005
-холодная вода и канализация 7560 2322 5238 57200 39600 23800 23152 5295 17857 57200 49828 32828
-горячее водоснабжение 7607 4457 3150 10456 3677 6779 5638 3278 0
-вывоз  мусора 105 102 3 3262 6 87 87 0 3262 0 0
-газоснабжение 42270 20734 21536 161031 133455 56619 72218 39420 32798 166920 136915 31423

Таблица 66 продолжение   (тыс. грн.)

1999 г. 2000 г.
начислено получено задолженность число квартиросъемщиков в том числе неплательщиков из них имеют задолженность 3 и более месяцев начислено получено задолженность число квартиросъемщиков в том числе неплательщиков из них имеют задолженность 3 и более месяцев
Всего,

в том числе:

90102 56209 126566 107048 68552 163651
-квартплата 16115 12503 19239 111618 84795 71105 21031 14542 25342 112042 65197 47807
-отопление 23145 12826 30748 111645 76934 64619 28321 18162 40029 116773 69860 58405
-холодная вода и канализация 14282 6952 25234 168412 136186 88696 18807 8121 35874 166770 152136 95610
-горячее водоснабжение 7279 4366 9693 15164 10713 10190 4643 3921 10314 16985 11112 10190
-вывоз  мусора 99 99 0 3262 0 0 142 142 0 3262 0 0
-газоснабжение 29182 13463 41652 167609 147362 73295 34104 23664 52092 168495 143397 72200

 

2001 г. 2002 г.
начислено получено задолженность число квартиросъемщиков в том числе неплательщиков из них имеют задолженность 3 и более месяцев начислено получено задолженность число квартиросъемщиков в том числе неплательщиков из них имеют задолженность 3 и более месяцев
Всего,

в том числе:

114213 75282 202002 111083 84066 231102
-квартплата 20630 15030 30896 112047 58500 51222 19866 16390 34386 115170 68451 35329
-отопление 37231 22611 54038 116470 71791 63813 40119 26171 67721 101357 75493 64480
-холодная вода и канализация 18431 9739 44565 167994 156459 105101 16211 12635 48140 170098 103432 59962
-горячее водоснабжение 3806 2922 11276 19084 10840 9977 2129 1553 15100 19824 11423 9993
-вывоз  мусора 190 168 22 14067 7048 9 206 173 31 14067 7548 12
-газоснабжение 33925 24812 61205 168826 142799 71083 32552 27144 65724 169658 141499 66284

* млн. крб.

За период времени с 1996 г. по 2002 г. задолженность населения за все виды услуг возросла с 47985 тыс. грн. до 231102 тыс. грн. За это время увеличилась доля неплательщиков по отоплению, холодной воде, уменьшилась по квартплате, газоснабжению. Более половины неплательщиков имеют задолженность более 2-х месяцев.

Структура задолженности за жилищно — коммунальные услуги в г. Луганске в 1996 г. представлена на диаграмме 23.

Диаграмма 23. Структура задолженности за жилищно — коммунальные услуги в г. Луганске в 1996 г.

diagramma-23

 

 

 

 

 

 

Структура задолженности за жилищно-коммунальные услуги в г. Луганске в 2002 г. представлена на диаграмме 24.

Диаграмма 24. Структура задолженности за жилищно — коммунальные услуги в г. Луганске в 2002 г.

diagramma-24

 

 

 

 

 

 

Данные по предоставлению населению субсидий для возмещения оплаты жилищно-коммунальных услуг по г. Луганску за период 1995 — 2002 г.г. представлены в таблице 67 (прилагается).

Таблица 67. Данные по предоставлению населению субсидий для возмещения оплаты жилищно – коммунальных услуг по г. Луганску за период 1995 – 2002 г.г.   (тыс.грн.)

Год 1995* 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
Число семей, получающих субсидии, ед. 7506 56567 42377 37877 31499 30653 23895 18089
Сумма полученных субсидий 17038,3* 9364,3 16225,0 14563,2 11961,6 14192,1 11218,4 8223,1
Перечислено организациям, предоставляющим  жилищно – коммунальные услуги 10309,6* 5253,2 10334,6 11586,9 7930,5 22167,4 13964,8 7179,3

* млн. крб.

Число семей, получающих субсидии, начиная с 1997 г. стало уменьшаться (график 28).

График 28. Число семей, получающих субсидии для возмещения оплаты жилищно — коммунальных услуг по                                                 г. Луганску за период 1995 — 2002 г.г.

grafik-28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сумма полученных населением субсидий за период 1996 — 2002 г.г. составила 85747,7 млн. грн., из них было перечислено организациям, предоставляющим жилищно-коммунальные услуги 78416,7 млн. грн. или 91,5 % от начисленных субсидий.

Данные о приватизации жилья, числе граждан, находящихся на квартирном учете и предоставлении жилья по г. Луганску за период 1990 — 2002 г.г., отражены в таблице 68.

Таблица 68. Данные по приватизации жилья, учету граждан, состоящих на квартирном учете и предоставлению жилья по г. Луганску за период 1990 — 2002 г.г.

Год

Ед.изм.

1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2002 к 1990  в %
Приватизация квартир ед. 1349 3998 11427 19026 11627 7641 5498 6721 7065 4718 3448 2358
Их общая площадь

 

кв.м. 58094 174010 534297 949021 580117 382874 280041 350138 371599 251572 179070 123092
Квартирный учет
Количество семей, которые находятся в очереди на получение квартиры ед. 39076 39825 37272 32976 32519 28844 26830 23129 21385 18525 17126 16080 41,2
Количество семей, получивших квартиры ед. 2291 1838 1612 1842 1028 795 520 423 289 347 341 377 16,5

Темпы приватизации квартир представлены на графике 29.

График 29. Темпы приватизации квартир в г. Луганске за период 1991 — 2002 г.г.

grafik-29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примечание: в 1991 –1992 г.г. осуществлялась продажа жилья.

Наибольшее количество квартир было приватизировано в 1994 году –19026 единиц. В последующем темпы приватизации жилья постоянно уменьшались.

Количество семей, которые находятся в очереди на получение квартиры, с каждым годом уменьшалось – с 39825 чел. в 1991 году до 16080 чел. в 2002 году (40,4%). Такая же динамика в получении жилья. Если в 1990 году количество семей, получивших квартиры, составляло 2291, то в 2002 году жилье получили только 377 семей (16,5% к уровню 1990 г.). Динамика изменения количества семей,  находящихся в очереди на получение квартиры и получивших квартиры в г. Луганске в период 1990 — 2002 г.г., представлена на графике 30.

График 30.  Динамика изменения количества семей, находящихся в очереди на получение квартиры и получивших квартиры  г. Луганске за период    1990 – 2002 г.г.

grafik-30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В целях улучшения условий жизни населения города автором  с использованием опыта работы других органов местного самоуправления Украины  разработаны:

— Концепція житловоі політики у м. Луганську на період 2003 — 2005 р.р.  (приложение 1),

— Програма реконструкціі житлових будинків перших масових серій у м. Луганську  (приложение 2).  При подготовке данной программы использован опыт Львовского городского совета.

— Програма реформування житлового господарства міста Луганська (приложение 3),

—  Механизм работы городских жилищно – коммунальных предприятий с населением, имеющим задолженность по оплате за услуги (приложение 4).

Данные документы могут быть внедрены в практику исполнительных органов Луганского городского совета.

 

Коммунальное хозяйство 

Данные по развитию водопроводного хозяйства в г. Луганске в   1990 — 2002 г.г. приведены в таблице 69.

Таблица 69. Данные по развитию водопроводного хозяйства г. Луганска в 1990 – 2002 г.г.

Год

Ед.

изм.

1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2002 к 1990 в %
Водопровод
Одиночная протяженность сети км 686,9 700,2 690,1 701,8 711,8 714,4 714,9 715,5 722,1 722,3 722,8 743,0 710,2 103,4
Предоставлено воды потребителям тыс.          куб.м. 95224 91539 96609 82928 80542 81577 62030 59910 75150 75634 63791 52701 41184 43,2
в том числе:
населению тыс.          куб.м. 41947 47468 51085 43928 45370 51666 41214 38549 49540 43131 38211 32864 29602 70,5
на коммунально-бытовые потребности тыс.          куб.м. 38689 35221 32315 32703 18474 18406 13429 11428 15740 13478 8517 6916 1975 5,1
Канализация
Общая длина одиночной уличной сети км 184,1 190,5 196,2 216,9 215,9 212,6 210,6 210,7 221,3 225,9 226,3 225,2 235,3 127,8
Пропущено сточных вод тыс.          куб.м. 93381 87342 75994 77485 72437 77354 55385 47681 51518 49914 46414 41557 39775 42,6
в т.ч. через очистные сооружения тыс.          куб.м. 93301 87200 75839 77284 72257 76673 55235 47449 51069 49914 46416 41557 39775 42,6

Мощность водопровода выросла за это время в 4 раза.  Одиночная протяженность водопроводной сети  за период 1990 г. по 2002 г. увеличилась на 111,8% и составила 710,2 км.

Количество предоставленной потребителям воды снизилось на 38,2 %, при этом водопотребление населения уменьшилось на 75,2 %, а потребление на коммунально-бытовые  потребности практически прекратилось (с 38689 тыс. куб. метров до 1975 тыс. куб. метров или 5,1 %).

Протяженность общей длины одиночной уличной сети канализации возросла в 1,5 раза, в то же время пропуск сточных вод снизился с 93301 тыс. куб. метров до 39775 тыс. куб. метров (42,6 %). Все сточные воды проходят очистку.

Данные по количеству отопительных котельных и их мощности, в том числе предприятий коммунальной собственности по г. Луганску за период 1991 — 2002 г.г. приведены в таблице 70.

Таблица 70. Данные по количеству отопительных котельных и их мощности, в том числе предприятий коммунальной формы собственности по г. Луганску за период 1991 – 2002 г.г.

Год 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
Число котельных 127 195 123 185 182 177 170 185 173 169/  143* 173 /

143

168 / 144
в том числе мощностью

-до 3 Гкал/час

 

109

 

100

 

91

 

132

 

131

 

127

 

122

 

129

 

119

 

114 / 96

 

115 / 94

 

112 / 97

-от 3 до 20 11 22 27 33 32 32 28 31 29 30 / 25 33 /27 35 / 27
-от 20 до 100 6 6 6 17 19 18 19 25 21 21 / 18 21 / 18 18 / 17
-от 100 и более 4 4 / 4 4 / 4 3 / 3
в том числе работают на

-твердом топливе

 

16

 

20

 

30

 

19

 

19

 

18

 

13

 

13

 

14

 

12 / 8

 

13 / 7

 

14 / 7

-жидком топливе 6 1 1 1 1 2 2 1 / 1 1 / 1
-газообразном топливе 110 102 94 165 162 158 152 170 157 154 / 132 159 / 135 154 / 137
Суммарная мощность котельных, Гкал/час 1837,9 1853,5 438,4 1825,2 1867,6 1854,2 1770,2 2006,0 1942,3 1975,6 /

1756,3

1965,8 /

1753,8

1821,6 / 1660,3
Количество установленных котлов (энергоустановок) 300 301 306 530 526 508 454 564 510 480 /404 514 / 428 499 / 418
Протяженность тепловых и паровых сетей в двухтрубном исчислении, км 348,5 296,5 252,4 577,9 581,0 595,2 434,1 443,6 498,9 470,3 /

366,0

485,7 /

382,3

475,5 /

376,6

-в том числе ветхих и аварийных. км 0,2 0,5 18,8 22,0 23,1 15,5 29,2 39,0 26,1 / 25,7 26,1 / 25,6 73,5/ 73,3

* Всего котельных / в т. ч. коммунальных котельных

За это время число котельных выросло со 127 до 168. Наибольший удельный вес из них составляют котельные мощностью до 3 Гкал/час-67%. В последние годы заметна тенденция уменьшения количества мощных котельных (более 20 Гкал/час). Практически все котельные, кроме 14, работают на газе.

Суммарная мощность котельных возросла с 1837,9 Гкал/час в 1991 г. до 2006,6 Гкал/час в 1998 г., в последующие годы суммарная мощность уменьшилась до 1821,6 Гкал/час. Количество установленных котлов (энергоустановок) в последние 8 лет остается постоянным, так же как и протяженность тепловых и паровых сетей. В то же время количество ветхих и аварийных тепловых сетей в 2002 г. увеличилось и составляет 73,5 км или 15,5 %.

Производство и отпуск тепловой энергии в 2002 г. по г. Луганску находится на уровне 1991 г.(таблица 71)

 Таблица 71. Данные по производству и отпуску тепловой энергии  по г. Луганску за период 1991 – 2002 г.г.

Год 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
Производство тепловой энергии за год, всего, Гкал 1117900 1126123 1177000 3121500 2515500 3645300 2430000 1929000 1727231 1178583*/911914 1123440/948203 1168415/979373
Отпущено тепловой энергии своим потребителям, всего,Гкал 1048900 1075432 1153000 1271700 2287100 3347700 2084000 1633700 1455789 996962/784613 970988/817261 1002036/844911
в том числе

-населению, Гкал

687900 641770 327000 443300 1596700 2695200 1310000 1127000 980054 648603/578826 7078930/625879 721632/631457
— на коммунально-бытовые нужды,  Гкал 179500 210135 81000 110200 526600 492800 593000 411100 396374 278500/200727 203812/185197 224968/205237
— на производственные потребности,  Гкал 181500 223527 745000 718200 163800 160700 181000 95600 79356 69859/5060 59183/6185 55436/8217
Потери тепловой энергии, Гкал 20800 21323 3000 900 218100 208200 247000 220800 201500 145995/107597 125851/110099 138967/114303

*Всего  котельных  / в т.ч. коммунальных котельных

Наибольшее количество тепловой энергии вырабатывалось в 1996 г. В потреблении тепловой энергии увеличилась доля населения с 65,6 % в 1991 г. до 72,1 % в 2002 г. За эти годы в 3,3 раза уменьшился отпуск тепловой энергии на производственные потребности, увеличился отпуск тепловой энергии населению и на коммунально-бытовые нужды. Значительно (в 6,7 раза) возросли потери тепловой энергии.

У предприятий коммунальной собственности находится в эксплуатации 86 % котельных, 84 % котлов, 79 % сетей. Почти 20 % коммунальных тепловых сетей являются ветхими и аварийными. Коммунальными предприятиями производится 84 % тепловой энергии.

 

Приложение 1 к главе 10 Жилищно-коммунальное хозяйство

Концепція житлової політики у  місті Луганську на період 2003 – 2005 р.р.

Вступ

Житловий  фонд  комунальної  власності   м.   Луганська   налічує   1510  житлових  будинків загальною площею 4958 тис.кв.м, у яких розташовані 85389 квартир.

5 будинків визнані аварійними; 0,4 тис.кв.м непридатних квартир до житла; 2903 тис.кв.м приватизовано, що становить 58,5 % від загальної площі.

На квартирному обліку перебуває більше 17 тисяч черговиків.

Середня забезпеченість житлом складає 19,6 кв.м загальної площі на одну особу.

Водночас, незважаючи на низький рівень забезпеченості мешканців міста житлом, обсяги житлового будівництва щорічно зменшуються та у 2001 р. скоротилися у 1,5 раза порівняно з 1995р.

Фактичні обсяги ремонту і реконструкції наявного житлового фонду також є незначними.На капітальний ремонт житлового фонду щорічно витрачається близько 1,2 млн.грн., на обслуговування та поточний ремонт— 3,1 млн.грн., що складає відповідно 5 % та 31 % від нормативної потреби у коштах.

Житловий фонд комунальної власності міста Луганська обслуговують 25 житлово-експлуатаційних організацій та 4 підприємства недержавної форми власності, чисельність працюючих  у яких складає 1127 чол.

Відомчий житловий фонд налічує 429 будинків та 238 гуртожитків, загальною площею 1456 тис. кв. м. Видатки, пов’язані з передачею об’єктів житлового фонду з державної власності у комунальну власність, складуть 23407 тис. грн., у тому числі:

утримання та ремонт житлового фонду та гуртожитків -9972тис. грн.; капітальний ремонт-7741 тис. грн.;

капітальні вкладення — 5694.

Створено 86 товариств співвласників, на балансі яких знаходиться 93 житлових будинка, також існує 60 житлово-будівельних кооперативів, на балансі яких знаходиться 60 житлових будинків. Нормативна потреба на утримання та ремонт товариств співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будинкових кооперативів — 2413 тис. грн., на капітальний ремонт — 3904 тис. грн.

І. Мета Концепції житлової політики у місті Луганську

Метою Концепції житлової політики у місті Луганську (надалі Концепція) є покращення умов проживання населення шляхом збереження жилих будівель, інженерних комунікацій та обладнання, здійснення ремонту та покращення якості утримання та обслуговування житлового фонду, припинення його руйнування, створення конкурентного середовища на ринку надання житлових послуг, зміни структури власності житла, сприяння збільшенню обсягів будівництва, створення умов для забезпечення мешканців міста житлом, забезпечення переходу до самоокупної системи роботи підприємств житлового господарства, залучення громадськості до управління житловим фондом.

  1. Напрями Концепції

Основними напрямами Концепції житлової політики є:

  • реформування житлового господарства;
  • ремонт та реконструкція існуючого житлового фонду;
  • утримання та технічне обслуговування житлового фонду;
  • будівництво житла, створення сприятливих умов для забезпечення мешканців міста житлом;
  • інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням;

III.       Шляхи реалізації Концепції

Концепція житлової політики міста Луганська передбачає:

  1. Реформування житлового господарства міста Луганська та розвиток різних форм власності:
  • удосконалення системи управління у житловому господарстві міста, реструктурізація підприємств житлового господарства;
  • продовження процесу приватизації житла;
  • приймання у комунальну власність міста відомчого житлового фонду;
  • зняття з балансу комунальної власності малоквартирних будинків;
  • зміна статусу гуртожитків на житлові будинки;
  • підтримка існуючих та створення нових товариств співвласників багатоквартирних будинків;
  • формування житлового фонду соціального призначення;
  • збільшення зборів за надані житлові послуги;
  • спільно з   облдержадміністрацією   вдосконалення   тарифної   політики   шляхом запровадження економічно обґрунтованих тарифів на житлові послуги та їх регулювання з урахуванням показників споживчої якості житла;
  • забезпечення прозорості розроблених тарифів на оплату за житло;
  • забезпечення соціального захисту населення у зв’язку з переходом до самоокупної системи експлуатації житла і наданням послуг за їх собівартістю шляхом надання субсідій та адресних пільг;
  • вдосконалення діючого механізму надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.
  1. Капітальний ремонт та реконструкція житлового фонду:
  • здійснення паспортизації та технічної інвентаризації об’єктів житлового господарства з упровадженням сетевих програмних комплексів ЕОМ;
  • залучення на   капітальний   ремонт   і   реконструкцію   житлового   фонду   коштів :державного бюджету, коштів обласного бюджету, коштів міського бюджету, коштів підприємств, установ та організацій міста, коштів мешканців, кредитних коштів;
  • здійснення капітального ремонту житлового фонду;
  • ліквідація аварійного та ветхого житла;
  • сприяння залученню  коштів  інвесторів  для  проведення   реконструкції житлових будинків,  збудованих у 60-70 роках, та ініціювання створення міського інвестиційного фонду реконструкції житла;
  • сприяння виконанню прийнятих нормативних актів з питань проведення реконструкції житлових будинків перших масових серій, переобладнання горищ будинків та зміни дахів на мансардні поверхи у м. Луганську із застосуванням новітніх енергозберігаючих технологій,
  • проведення реконструкції та ремонту фасадів будівель і балконів із застосуванням прогресивних архітектурно-технічних рішень, нових видів матеріалів;
  • створення маневреного фонду житла.
  1. Утримання та технічне обслуговування житлового фонду:
  • запровадження договірних відносин між замовниками та надавачами послуг; запровадження договірних стосунків між наймачем (власником житла) та надавачем житлових послуг;
  • запровадження конкурентних  засад та  договірних  стосунків  у  сфері  надання житлових послуг;
  • підвищення якості надання послуг з обслуговування житла
  • підвищення кваліфікації працівників, зайнятих обслуговуванням житлового фонду у місті, вдосконалення підготовки та перепідготовки інженерно-технічних працівників підприємств, що експлуатують та утримують житло;
  • створення механізму стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій та ощаддливого споживання енергоносіїв;
  • удосконалення системи збору і вивозу твердих побутових відходів;
  • утримання, ремонт та зберігання ліфтів, встановлення диспетчерського контролю за роботою ліфтів;
  • оснащення житла технікою, обладнанням, засобами обліку енергоносіїв та систем димоудалення і пожежегасіння.
  1. Будівництво житла, створення сприятливих умов для забезпечення мешканців міста житлом:
  • розширення житлового будівництва за рахунок різних джерел фінансування, у тому числі коштів населення, підприємств, установ, організацій, кредитів банків тощо;
  • розробка Програми житлового будівництва у місті Луганську;
  • створення умов для надання кредитів для придбання чи будівництва житла сім’ям, які тривалий час перебувають на квартирному обліку;
  • житлове будівництво для військовослужбовців, які перебувають на обліку у міській раді, розвиток молодіжного житлового будівництва;
  • розробка пропозицій щодо формування житлового фонду соціального призначення; забезпечення земельними  ділянками  під  індивідуальну  забудову  громадян,   які потребують поліпшення житлових умов;
  • сприяння переорієнтуванню будівельних організацій та підприємств будівельних матеріалів на   нові   методи   спорудження   житла,   випуск  сучасних   екологічно   безпечних  та енергозберігаючих  конструкцій,   виробів  та  устаткування   в  необхідних  обсягах,   розширенню використання місцевих будівельних матеріалів;
  • сприяння створенню ринку будівельних послуг, будівельних матеріалів,  виробів, технологій, проектної документації, а також першочерговому спрямуванню недержавних інвестицій на будівництво і реконструкцію житла та інших об’єктів соціальної сфери;
  • перегляд програми забудови міста з урахуванням нових видів і методів спорудження житла, у тому числі малоповерхового; визначення перспективних земель в приміській зоні для житлового будівництва.
  1. Інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням:
  • забезпечення через засоби масової інформації широкого інформування населення про шляхи розв’язання проблем експлуатації та реконструкції житла у місті;
  • організація роботи  щодо  підвищення  відповідальності   власників  і   користувачів квартир (буди ків) за їх належну експлуатацію та утримання, недопущення використання житла не за призначенням;
  • залучення громадскості до роботи у конкурсних комісіях щодо відбору підприємств для утримання їхніх будинків та прилеглих територій;
  • постійне інформування   населення   про   розміри   плати   за   утримання   житла   і комунальні послуги, їх зміни, склад витрат, що входять до квартплати (плати за утримання житла), та про наявність заборгованості за надані житлові послуги;
  • активізація роботи з населенням по погашенню заборгованості за отримані житлово- комунальні послуги.

Висновок:

Положення  Концепції житлової політики  у  місті  Луганську є  підставою для  подальшої розробки Програм з реалізації її завдань та напрямків.

 

Приложение 2

к главе 10  Жилищно-коммунальное хозяйство

Програма  реконструкції житлових будинків перших масових серій у місті Луганську

Програма реконструкції житлових будинків перших масових серій у місті Луганську (надалі — Програма) розроблена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.1999 року №820 «Про заходи щодо реконструкції житлових будинків перших масових серій», Регіональною програмою реконструкції, модернізації, капітального ремонту житлових будинків перших масових серій на період 2000 — 2005 р.р., затвердженою розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 21.06.2000 р. № 411.

Масова п’ятиповерхова забудова та занижена щільність житлового фонду привела до нераціонального використання території міста, збільшення витрат на благоустрій та інженерне забезпечення. Ущільнення існуючої забудови за рахунок проведення комплексу робіт з реконструкції є можливим резервом одержання додаткового житла без відносно значних витрат на освоєння нових територій. Крім того, втрачаються значні паливно-енергетичні ресурси на утримання цього житлового фонду, оскільки вітчизняні вимоги до теплозахисних якостей житла на той час були значно нижчі, ніж в інших розвинутих країнах. Тому заходи з утеплення житлових будинків згідно з новими теплотехнічними нормативами, використання   енергозберігаючого   інженерного   обладнання,   приладів   обліку теплоспоживання є важливим резервом економії паливно-енергетичних ресурсів. Значним недоліком житлового фонду того періоду є невідповідність житла новим архітектурно-планувальним та санітарним вимогам: великий рівень морального та фізичного зносу, низький функціонально-планувальний рівень квартир.

Враховуючи наявний досвід в реконструкції об’єктів у м. Луганську за останні роки (З гуртожитка серії 438 під житлові будинки з квартирами) визначилися основні вартісні показники такої реконструкції — від 1000 до 1500 грн. на кв. м. загальної площі, куди увійшли роботи: з перепланування, устрій шатрової крівлі, приставні балкони, заміна інженерного обладнання, дверей, вікон, матеріалів підлоги та повного благоустрою та інших робіт з урахуванням утеплень зовнішніх стін.

При реконструкції житлових будинків перших масових серій забудівлі повинна здійснюватися модернізація території мікрорайонів та кварталів з їх ущільненням, прибудовами, розташуванням на перших поверхах торговельних та побутових об’єктів, заміна інженерних мереж і комунікацій та вирішення інших питань, пов’язаних з реконструкцією та подовженням життя будинків старих серій.

Метою розробки Програми є:

  • реалізація державної житлової політики збереження та відновлення існуючого житлового фонду;
  • створення умов переходу з 2006 року до масової реконструкції житлових будинків забудови б0 — 70-х років за проектами перших типових серій;
  • підвищення архітектурної виразності існуючої забудови, рівня комфорту квартир житлових будинків перших масових серій;
  • підвищення теплової ефективності огороджуючих конструкцій будинків та експлуатаційної надійності;
  • модернізація несучих конструкцій та інженерного обладнання;
  • збільшення обсягів житлового фонду існуючої забудови за рахунок її ущільнення (надбудова, прибудова, перепланування);
  • створення сприятливих умов для широкого залучення до реконструкції різних джерел інвестування, в першу чергу позабюджетних організацій та коштів населення.

Розділ 1. Аналіз житлового фонду перших масових серій

1.1. Обсяги житлового фонду перших масових серій

У м. Луганську нараховується 609 будинків перших серій забудівлі, 70 модифікацій загальною площею ____ тис. кв. м.

Проекти житлових будинків перших масових серій відрізняються економною планувальною структурою «малометражних» квартир і обмеженими типами будинків. Водночас недооцінювались наслідки надмірного спрощення містобудівних та архітектурних рішень забудови. З аналізу побудованих житлових будинків перших серій можна зробити висновок, що основними серіями проектів, за якими вони побудовані, є наступні: серія 1-438, серія 1-464 та серія 1-480.

Кількість будинків серії 1-438 складає 125, загальною площею 374,7 тис. кв. м., будинків серії 1-464 — 166, загальною площею 565,9 тис. кв. м., будинків серії 1-480 — 86, загальною площею 359,9 тис. кв. м.

Усього цих будинків 377 або 62 відсотка від загальної кількості будинків перших серій. У зв’язку з цим доцільно розглядати у першу чергу реконструкцію саме цих серій будинків.

Обсяги житлового фонду перших масових серій приведені в таблицях №1 — №3 ( не доводяться).

Архітектурно-конструктивні особливості  житлових будинків

Після аналізу архітектурно-планувальних рішень існуючих житлових будинків перших масових серій, побудованих у м.Луганську можна констатувати наступні спільні недоліки для всіх будинків:

а) Невідповідність планувальних рішень квартир діючим нормативним вимогам, а саме:

  • занижена загальна площа квартир в цілому;
  • маломірна кухня (6м2 );
  • недопустима ширина передніх (1,2-1,3м);
  • суміщені малогабаритні санвузли;
  • вузький крок житлових кімнат (2,6м в осях) при великій глибині;
  • відсутність підсобних приміщень.

б) Застарілі і непридатні інженерні мережі.

в) Моральне і фізичне зношення будинків.

г) Низька теплоефективність огороджуючих конструкцій.

д) Низький рівень архітектурного вигляду будинків:

  • наявність однотипних балконів та входів;
  • гладкі стіни фасадів без декоративних деталей;
  • відсутність карнизної частини у завершенні фасадів та плоский дах;
  • одноманітність в оздоблювальних матеріалах фасадів, в тому числі по кольоровій гамі, сформували тип забудови з вкрай низьким архітектурним та естетичним виглядом, а однакова поверховість цілих житлових груп та кварталів і повторення широтної або меридіональної забудови створює дискомфортність та одноманітність житлового середовища.

Архітектурно-конструктивні особливості серій побудованих житлових будинків

Серія 1-438. 5 поверхові житлові будинки з несучими поздовжніми стінами. Зовнішні та внутрішні стіни монолітної цегляної кладки. Перекриття — пустотні залізобетонні панелі. Перегородки із гіпсобетонних панелей. Покриття безгорищне, суміщене.

Серія 1-464. У місті Луганську вироблялася та будувалася Луганським домобудівним комбінатом. Конструктивна схема типового проекту вирішена з поперечними несучими стінами кроком 2,6 та 3,2м, фундаменти стрічкові та із забивних палів. Зовнішні стінові панелі надземної частини будинку — одношарові керамзитобетонні товщиною 300мм. Внутрішні стінові панелі надземної частини будинку — залізобетонні товщиною 120мм. Панелі перекриття — суцільні плоскі залізобетонні плити товщиною 100мм з опиранням по контуру на поперечні та повздовжні стіни. Покрівля — безгорищна суміщена вентильована з керамзитобетонних панелей покриття і утеплюючих панелей.

Серія 1-480. У місті Луганську будувалася Комунарським домобудівельним комбінатом. Фундаменти стрічкові та із забивних полів. Конструктивна схема з несучими поздовжніми стінами. Просторова жорсткість і стійкість панельного будинку забезпечується роботою горизонтальних діафрагм та вертикальних повздовжніх і поперечних стін. Зовнішні стіни — несучі з керамзитобетонних панелей товщиною 350мм. Внутрішні стіни — із залізобетонних панелей. Перекриття — шатрові розміром на кімнату. Дах — суміщений невентильований з внутрішнім водостоком.

Інші серії. Будинки, побудовані за іншими серіями, які включені у дану програму, є різної поверховості в межах від 2 до 12 поверхів. Будинки висотою 2,3 поверхи цегляні. Зовнішні та внутрішні стіни монолітної кладки з цегли. В переважній більшості перекриття із залізобетонних круглопустотних плит. В частині цих будинків перекриття на несучих дерев’янних балках, в частині — на металевих балках. В більшості малоповерхових будинків покриття безгорищне, суміщене. В частині триповерхових будинків та в двоповерхових будинках покриття шатрове з покрівлею із азбестоцементних листів.

Будинки висотою 6-12 поверхів збудовані за індивідуальними проектами, цегляні та панельні. У цегляних будинках зовнішні та внутрішні стіни монолітної кладки. Перекриття із збірних залізобетонних плит з круглими пустотами. Перегородки збірні гіпсобетонні. Фундаменти стрічкові та палеві.

У панельних будинках вироби із освоєних Луганським домобудівним комбінатом. Стіни із керамзитобетонних панелей товщиною 350мм. Перекриття із плоских залізобетонних плит. Фундаменти стрічкові та палеві. Цегляні та панельні будинки з технічним горищем і суміщеним покриттям.

1.2. Системи інженерного обладнання житлових будинків

Житлові будинки, представлені даною програмою, мають наступні види інженерного обладнання: центральне огрівання, централізоване холодне водопостачання, гаряче водопостачання — централізоване та від газових колонок, централізована каналізація, газопостачання, електрообладнання.

Для опалення застосовані чавунні радіатори. Підключення системи опалення до зовнішніх мереж здійснені за допомогою елеватора або безпосередньо.

Трубопроводи розведення холодного і гарячого водопостачання прокладені у підвалах або ж технічному підпіллі.

Системи опалення —  із сталевих водогазопровідних труб, а системи холодного та гарячого водопостачання — з сталевих оцинкованих труб, частково із звичайних труб.

Газопостачання виконано для природнього газу у двох варіантах: з встановленням тільки газових плит і з встановленням плит та водопідігрівачів. Введення газопроводів здійснено у сходових клітках з розведенням до стояків. Стояки прокладені в кухні і виконані із водогазопровідних труб.

Вузли приєднання будинкових систем огрівання та гарячого водопостачання не відповідають сучасним вимогам енергозбереження з умови регулювання споживання енергоресурсів в залежності від погодних умов.

У переважній більшості будинків відсутні засоби обліку споживання холодної та гарячої води, газу, теплової мережі.

У будинках внутрішні трубопроводи холодного та гарячого водопостачання, запірна арматура знаходяться у незадовільному стані і вимагають повної або часткової заміни при реконструкції.

При реконструкції житлових будинків необхідно провести переобладнання вузлів приєднання систем огрівання і гарячого водопостачання, встановити будинкові засоби обліку води, газу, теплової енергії, встановити квартирні лічильники газу, води.

1.3. Оцінка технічного стану будинків

Візуальне обстеження будинків, охоплених даною програмою, дозволяє зробити наступні висновки.

В більшості цегляних будинків, побудованих за проектами серії 1-438, та інших серіях, присутні такі недоліки:

  • У суміщених покриттях, як правило, має місце протікання покрівлі з відповідними наслідками для жильців останніх поверхів;
  • Парапетні вузли при плоских дахах в більшості виконані з порушеннями, завдяки чому відбувається замокання цегляної кладки з подальшим її руйнуванням;
  • Внаслідок малої теплової ефективності зовнішніх стін та даху кути будинків, як правило, уражені грибком, особливо тих, зовнішні стіни яких обличковані силікатною цеглою;
  • Внутрішні інженерні   мережі   (огрівання,   гаряче   та   холодне водопостачання) у аварійному стані і потребують заміни;
  • Шатрова покрівля в 2-3 поверхових будинках в більшості вимагає ремонту;
  • Суміщена покрівля у 4-5 поверхових будинках у незадовільному стані і при реконструкції має бути замінена на шатрову.

Стан несучих стін в більшості цегляних будинків можна оцінити як задовільний з загальним рівнем фізичного зносу до 20%. Це дає можливість надбудови 1-2 поверхів при проведенні реконструкції після повної оцінки несучої здатності фундаментів та детального обстеження кожного конкретного будинку.

Виходячи з діючих вимог норм до несучих властивостей основ будівель, можна визначити можливість довантаження існуючих конструкцій при проведенні реконструкції.

Аналіз стану великопанельних будинків дозволяє зробити наступні висновки:

Більш чутливими до порушення основ або фундаментів є будинки, збудовані за серією 1-480, оскільки зв’язок між поздовжніми стінами здійснюється за допомогою шатрових панелей. Недостатня жорсткість шатрових перекрить та відсутність контурного защемлення ребер сприяє появі тріщин у перекриттях при наявності деформацій основи або фундаментів. Враховуючи це, шатрові перекриття будинків цієї серії повинні бути при реконструкції повністю обстежені і за необхідністю підсилені.

Будинки, збудовані за серією 1-464, мають несучі поздовжні та поперечні стіни.

Така конструктивна схема позбавляє недоліків у жорсткості, притаманних серії 1-480. Суцільні плити перекриття можуть експлуатуватись без підсилення, тому реконструкція будинків, збудованих по цій схемі, полегшується.

У будинках, побудованих за серіями 1-464 та 1-480, несучі стіни для проведення реконструкції мають достатню міцність і підсилення не потребують.

Внаслідок аналізу будинків обох серій слід відзначити, що при переплануванні під час реконструкції більші можливості є у будинках серії 1-480, оскільки в них є несучими тільки поздовжні стіни. Наявність поперечних несучих стін у будинках серії 1-464 ускладнює перепланування, оскільки обмежує влаштування в них дверних прорізів.

У зв’язку з необхідністю підвищення теплової ефективності огороджуючих конструкцій передбачається утеплення їх із зовнішньої сторони.

Це вирішення дає можливість одночасно виконати захист стиків зовнішніх панелей від впливу атмосферної вологи і дасть можливість консервації стану закладних деталей та зв’язків між панелями, запобігти від подальшого корозування арматури стінових панелей та закладних деталей.

Всі недоліки, пов’язані з покрівлею, рішаються одночасно з влаштуванням мансардних поверхів в процесі реконструкції.

Порядок та метод проведення реконструкції буде прийнятий у кожному конкретному випадку, враховуючи індивідуальні особливості стану будинку і його основи після детального обстеження та дослідження.

Узагальнюючи проведений аналіз існуючого житла, включеного у дану Програму, слід відзначити наступне:

  • переважна більшість будинків дає можливість їх реконструкції та влаштування мансардних поверхів;
  • частина будинків дозволяє за своїми несучими властивостями надбудову 1-2 поверхів;
  • інженерні мережі будинків, включених у дану Програму (огрівання, холодне та гаряче водопостачання), потребують заміни і їх слід вважати непридатними до експлуатації.

Розділ 2. Архітектурно-конструктивні та інженерні рішення реконструкції житлових будинків перших масових серій

2.1. Архітектурні рішення з реконструкції та модернізації житлових будинків та забудови

Архітектурні рішення з реконструкції типових житлових будинків перших масових серій обумовлюються    містобудівними    факторами,    архітектурно-планувальними    та конструктивними особливостями серій, фізичним станом будинків та інженерного забезпечення, які визначають вид і метод реконструкції.

Проведений аналіз архітектурно-планувальних рішень та натурні обстеження існуючих житлових будинків у м. Луганську свідчать про наступні види реконструкції та модернізації, реальні для здійснення: реконструкція, модернізація.

2.1.1. Реконструкція.

2.1.1.1. Надбудова 1-2 поверхів.

Надбудова 1-2 поверхів над існуючими житловими будинками може здійснюватись у 2-х варіантах:

1-й варіант.

  • надбудова над 4-поверховими житловими будинками (цегляними) 5-го поверху з мансардним  влаштуванням квартир у 2-х рівнях, що не вимагає зміни нормативних документів (будівельних норм і правил);
  • надбудова над 5-ти поверховими житловими будинками (переважаючий тип житла) 6-го поверху з мансардним влаштуванням квартир у двох рівнях, без влаштування ліфтів, що можливе при умові зміни нормативних документів (будівельних норм і правил).

2-й варіант.

  • надбудова 6-го мансардного поверху для влаштування квартир у 2-х рівнях, що може проводитись у вибіркових випадках для покращення умов проживання та розширення квартир 5-го поверху.

Дані варіанти можуть здійснюватись для всіх серій житлових будинків.

2.1.1.2. Прибудова до торців будинків.

Прибудова до торців існуючих житлових будинків різноповерхових блоків квартир (секцій) з вузлами вертикальних комунікацій може здійснюватись для великопанельної серії    1-480, яка має глухі торці та наявність вільної території.

2.1.1.3 Прибудова окремих приміщень.

Прибудова окремих приміщень — еркерів, лоджій, зашклених веранд, розширення кухонь, можлива для всіх серій будинків.

2.1.2. Модернізація

Модернізація житлових будинків, яка включає перепланування квартир із збереженням планувального типу будинку із зміною структури фасадів, можлива для всіх серій будинків при умові зменшення кількості квартир з метою одержання багатокімнатних комфортних квартир та доведення планувальної структури до діючих нормативів. Однак такий вид модернізації вимагає відселення мешканців.

Виходячи з наведеного можна рекомендувати для подальшої розробки змішаний варіант модернізації та реконструкції, як найбільш реальний та перспективний.

2.2. Пропозиції по реалізації, модернізації та реконструкції

Виходячи із проведеного аналізу існуючого житла перших масових серій для поетапного проведення змішаного варіанту модернізації та реконструкції житла можна рекомендувати для м. Луганська наступний порядок його реалізації:

І Етап

Надбудова 2-х поверхів

Пропонується вибрати декілька існуючих 4-х поверхових житлових будинків (бажано цегляних) для здійснення надбудови 2-х поверхів (5-го та 6-го мансардного) для одержання повноцінних комфортабельних квартир у 2-х рівнях, що не вимагає зміни нормативної бази. Дані квартири використовуються для відселення жильців із інших будинків (або окремих блок-секцій чи під’їздів), які підлягають модернізації та реконструкції. Реконструкція та модернізація даних 4-поверхових будинків на І етапі не передбачається.

II Етап

Реконструкція із частковою надбудовою

Проведення почергової модернізації та реконструкції 5-ти поверхових житлових будинків (повністю або посекційно), із яких відселяються жильці у квартири, отримані на І етапі. У даному випадку можливо проводити повну реконструкцію із зміною планувальної схеми квартир з метою доведення їх до діючих нормативів, влаштовувати квартири у 2-х рівнях на 5-у існуючому та 6-у проектованому мансардному поверхах із заміною інженерного забезпечення та виконанням заходів по енергозбереженню. Така реконструкція також не вимагає зміни нормативної бази.

III Етап

Реконструкція забудови

Проведення прибудов до торців існуючих житлових будинків різноповерхових блоків-квартир або секцій з вузлами вертикальних комунікацій (для серії 1-480) у випадках наявності вільної території. Не вимагає відселення жильців і може використовуватись для відселення із аварійного житлового фонду.

IV Етап

Комплексна реконструкція житлових кварталів

Проведення ущільнення забудови методом прибудов різної поверховості і окремими житловими будинками та об’єктами обслуговування як вбудованими у 1-і поверхи, так і окремостоячими з метою покращення комфортності житлового середовища.

Таким чином, якщо прийняти за основу запропоновану концепцію поетапності реалізації комплексної програми реконструкції житлових будинків перших масових серій, можна досягнути якісного покращення існуючого житлового фонду, певної комфортності умов проживання значної частини жителів, одержати додатковий житловий простір із підвищенням експлуатаційних та теплозахисних якостей будинків. Для реалізації та перевірки життєздатності пропонованої концепції, а також для визначення реальних фінансових витрат необхідно провести експериментальне проектування та здійснення надбудови на І етапі реконструкції одного або декількох 4-поверхових житлових будинків у м. Луганську.

2.3. Технічні рішення по надбудові, прибудові житлових будинків та підсиленню конструкцій

Для одержання додаткового житла передбачається надбудова та прибудова існуючих будинків методами, викладеними в підрозділі 2.1.

Конструктивне вирішення прибудов передбачається із вітчизняних матеріалів, а саме:

  • фундаменти стрічкові або буронабивних палів;
  • стіни із монолітної цегляної кладки;
  • перекриття із збірних залізобетонних плит і частково із моноліного залізобетону;
  • утеплення із багатошарової системи, яке влаштовується з зовнішньої сторони стіни;
  • заміна вікон на вікна з потрійним склом.

Конструктивне вирішення надбудов мансардних поверхів над 5-ти поверховими цегляними та панельними будинками, а також над будинками більшої поверховості передбачається у двох варіантах:

  • при достатній несучій здатності основи фундаментів та конструкцій будинку, визначеній в процесі подальшого обстеження, надбудова здійснюється з огорожуючими конструкціями з ефективних керамічних каменів з утепленням ефективними матеріалами;
  • при обмеженій несучій здатності, визначеній при детальному обстеженні, конструктивне вирішення надбудов передбачається із легких конструкцій, виконаних з металу та дерева, з утепленням із мінераловатних матеріалів або матеріалів на базі полімерів. Для огороджуючих конструкцій надбудов передбачається застосування гіпсокартонних листів, деревоволокнистих плит та дерева.

Покриття   мансард   вирішується   утепленням   з   матеріалів,   які застосовуватимуться при влаштуванні надбудов з легких конструкцій. При влаштуванні мансардних поверхів передбачається усунення негативних якостей верхнього поверху, а саме:

  • прямий та непрямий перегрів;
  • переохолодження;
  • протяги та продування;
  • протікання та промерзання.

При реконструкції панельних будинків серії 1-480 передбачається дослідження стану всіх несучих конструкцій та з’єднувальних елементів, які будуть проводитися неруйнівним методом. Після проведення повного обстеження будуть прийняті відповідні рішення по їх реконструкції.

2.4. Модернізація систем інженерного обладнання житлових будинків

Будинки, збудовані у 60-70 роках, характеризуються недосконалими системами опалення та гарячого водопостачання. При їх будівництві головними показниками були зниження металоємності систем та трудомісткості їх монтажу. Внаслідок цього двотрубні системи були замінені на однотрубні, а регулююча трубопровідна арматура в більшості будинків не застосовувалась. Центральні теплові пункти обладнані недосконалим регулюючим обладнанням, яке не працює належним чином.

При реконструкції існуючого житлового фонду, який включений у програму, передбачаються наступні заходи з модернізації:

  • відновлення існуючих мереж огрівання та гарячого водопостачання з заміною на двохтрубну систему;
  • встановлення автономної системи огрівання будинку при її доцільності;
  • встановлення квартирного двохконтурного мікрокотла для теплозабезпечення та гарячого водопостачання (переважно у малоповерхових будинках);
  • встановлення тепловідбиваючого екрану за кожним радіатором (конвектором);
  • теплоізоляція внутрішніх підводячих труб опалення будинку у неопалюваних будинках;
  • відновлення існуючого вузла приєднання;
  • заміна нерегулюючого елеватора на регулюючий;
  • заміна залежної на незалежну систему огрівання;
  • встановлення будинкового обліку тепла;
  • встановлення квартирних радіаторних автоматичних терморегуляторів споживання тепла;
  • встановлення квартирних лічильників споживання теплової енергії;
  • відновлення існуючої мережі трубопроводів холодного водопостачання;
  • відновлення вузла приєднання холодного водопостачання;
  • встановлення насосу підвищення тиску або регулятора тиску води;
  • встановлення будинкового обліку споживання холодної води;
  • встановлення квартирного обліку споживання холодної води;
  • заміна безциркуляційної системи гарячого водопостачання на циркуляційну;
  • теплоізоляція внутрішніх підводячих труб гарячої води в неопалюваних приміщеннях;
  • відновлення існуючого вузла приєднання гарячого водопостачання;
  • встановлення будинкового регулятора температури води;
  • заміна залежної на незалежну системи гарячого водопостачання індивідуального теплового пункту з засобами регулювання та обліку;
  • встановлення будинкового обліку гарячої води;
  • встановлення квартирного обліку гарячої води;
  • встановлення будинкового обліку газу та квартирного.

Прийняті заходи з модернізації інженерного обладнання існуючого житла крім економії енергоресурсів покращать його експлуатаційні якості та підвищать його комфортність.

2.5. Методи підвищення теплової ефективності житлових будинків

Підвищення теплової ефективності житлових будинків у програмі передбачається за рахунок:

  • підвищення теплотехнічних характеристик огороджуючих конструкцій (стіни та вікна);
  • застосування ефективних опалювальних систем з тепловим режимом, що підлягають регулюванню.

Підвищення теплотехнічних характеристик огороджуючих конструкцій існуючих конструкцій будинків передбачається наступним чином:

  • зовнішні стіни — багатошаровою системою. Вона передбачає кріплення з зовнішньої сторони стіни термоізоляції із мінераловатних матеріалів, або матеріалів на базі полімерів з подальшим влаштуванням захисного шару від атмосферного впливу спеціальними штукатурними композиціями. Крім теплозахисних властивостей цей метод дає захист швів панельних будинків від промерзання та водоізоляцію. Метод не вимагає спеціальних риштовань і може виконуватись з люльки або підйомника в процесі експлуатації будинку;
  • перекриття над підвалом передбачається утеплювати з нижньої сторони шляхом застосування плитних утеплювачів з подальшим покриттям їх негорючим штукатурним шаром;
  • мансардні приміщення утеплюються за технічними рішеннями, описаними у підрозділі 2.3;
  • суміщені покрівлі замінюються на шатрові з добавкою утеплювача на горищі;
  • заміна вікон на вікна з потрійним склом та з різноманітними плівками.
  1. Техніко-економічні показники реконструкції житлових будинків

Зведені витрати на Програму реконструкції в цілому наведені у таблиці №1.

Витрати на варіанти реконструкції житлових будинків, передбачені даною Програмою, наведені у таблицях № 2 — № 5.

Розрахунки визначення вартості одного квадратного метра кожного варіанту реконструкції наведені у кінці даного розділу.

З аналізу витрат на Програму реконструкції можна відзначити, що запропонована програма реконструкції і модернізації у порівнянні з новим будівництвом значно ефективніша і позволить при збільшенні об’єму житлового фонду покращити комфортність проживання та дасть можливість збереження існуючого житла і продовження його експлуатації.

Розрахунок по трьом серіям

Зведення витрат на проведення комплексної програми реконструкції перших масових серій в м. Луганську

Таблиця №1

 

 

Загальна вартість проведення повної  комплексної реконструкції і модернізації  по програмі, тис. грн.
м. Луганськ

 

2 172 000

 

Примітка: Витрати на проведення реконструкції по видах робіт у таблицях  № 2 -№ 5.

Витрати на капітальний ремонт з модернізацією інженерного обладнання,  теплоізоляцію огороджуючих конструкцій

Таблиця №2

 

 

Серії житлових будинків 438, 464, 480

 

 

 

Кількість квартир, од.

 

Загальна площа, кв. м.

 

Загальна вартість, тис. грн.
м. Луганськ 28979 1300480 1 950 750

Витрати на надбудову 6-го мансардного поверху із влаштуванням квартир у 2-х рівнях для розширення існуючих квартир на 5-му поверсі

Таблиця №3

Всі серії житлових будинків
Додаткова кількість квартир, од. Додаткова загальна лоща, кв.м. Загальна вартість надбудови, тис.грн.
м. Луганськ 100000 150 000

Витрати на прибудову лоджій, засклених веранд, розширення кухонь

Таблиця №4

 

 

Всі серії житлових будинків
 

 

 

 

Кількість квартир, од.

 

 

Додаткова загальна площа, кв. м.

 

 

Загальна вартість прибудов, тис. грн.

 

м. Луганськ

 

1000

 

20000

 

30 000

 

Витрати на прибудову додаткових квартир (блок-секцій) до торців існуючих будинків

Таблиця №5

 

 

 

Серія 1 -480

 

 

 

 

 

Додаткова кількість квартир, од.

 

 

Додаткова загальна площа, кв. м.

 

 

Загальна вартість прибудов, тис. грн.
м. Луганськ

 

340

 

27500

 

41 250

 

Примітка.  Розрахунок визначення вартості одного квадратного метра загальної площі реконструкції та модернізації житла, передбаченого Програмою, не доводиться.

Розділ 4. Фінансово-інвестиційний механізм реконструкції житлового фонду

Аналіз сучасного стану фінансування реконструкції житлового фонду 

Аналіз сучасного стану фінансування реконструкції житлового фонду висвітлює труднощі державного фінансування, відсутність необхідних накопичень коштів на капітальний ремонт, а також низьку платоспроможність населення.

При реалізації Програми слід впровадити такі заходи:

  • створення позабюджетних житлових фондів;
  • довгострокове іпотечне кредитування;
  • перегляд системи сплати за житло та комунальні послуги;
  • впровадження фінансового та оперативного лізингу в житлово-комунальній сфері;
  • залучення коштів власників та співвласників квартир;
  • встановлення податкових пільг підприємствам, що інвестують реконструкцію житла;
  • реалізація квартир в прибудованих та надбудованих частинах реконструйованих будинків.

Пропозиції щодо формування нового фінансово-інвестиційного механізму реконструкції житлового фонду

При попередньому розрахунку загальна сума витрат на реалізацію Програми становитиме 2281000 тис.гривень.

Пропонується потребу в інвестиціях на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання робіт розділити таким чином:

( %)

Державний бюджет Місцевий бюджет Кошти населення і кредити Кошти підприємств та організацій
1. Виготовлення проектно- кошторисної документації 10 65 25
2. Виконання робіт по реконструкції житлового фонду

 

10 20 50 20

Реконструкцію житлового фонду пропонується виконувати на протязі 15 років і здійснювати трьома етапами:

Перший етап: 2003 -2004 роки — включає наступні роботи:

Розробку Програми, створення ефективного механізму обслуговування житла та накопичення коштів на реконструкцію за рахунок розробки та впровадження заходів, запропонованих у першому параграфі даного розділу. Розробка необхідних місцевих нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації.

Проведення паспортизації житлового фонду зі складанням технічного та енергетичного паспортів об’єктів. Здійснення інструментального обстеження житлових будинків згідно графіку.

Другий етап: 2005-2006 роки- включає наступні роботи:

Проведення реконструкції 2-4х поверхових житлових будинків за розробленими пілотними проектами. Відпрацювання механізму залучення позабюджетних джерел фінансування для проведення реконструкції та реабілітації житлового фонду. Залучення зовнішніх джерел, у тому числі Всесвітнього банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, іноземних інвесторів. Підготовка матеріально-технічної бази. Підготовка житла для відселення населення.

Виготовлення проектно-кошторисної документації пілотних проектів.

Третій етап: 2006-2017 роки — передбачає:

Проведення реконструкції житлового фонду на базі відпрацьованого фінансово-інвестиційного механізму.

Пропозиції щодо джерел та обсягів фінансування реконструкції житлових будинків перших масових серій 

№ п/п Джерела фінансування Обсяги фінансування, тис.грн.
На період реалізації Програми, в тому числі
I-й етап    10 000

II -й етап  25 000

IIІ-й етап  2 246 000

1. Витрати на реконструкцію 2 172 000
в тому числі:
а) Державний бюджет 217 200
б) Місцевий бюджет (в тому числі кошти, отримані від реалізації квартир в надбудованих та прибудованих частинах будинків) 434 400
в) Власні кошти населення 1086 000
г) Кошти підприємств та організацій 434 400
2. Витрати на науково-дослідні та проектно- конструкторські роботи 109 000
в тому числі:
а) Державний бюджет 10 900
б) Місцевий бюджет 70 850
в) Кошти підприємств та організацій 27 250
Загальна вартість реалізації Програми 2 281 000

Примітка: Загальна вартість реалізації Програми визначена у базових цінах 2002 року і не враховує ринкових цін та інфляційних коефіцієнтів на період реалізації Програми.

 

Приложение 3

к главе 10 Жилищно- коммунальное   хозяйство

 Програма реформування житлового господарства міста Луганська

В останній час зросли запити населення щодо надання житлових послуг. На сьогоднішній день існуюча система обслуговування житла є неефективною.

Змінилася структура надходжень у житлову сферу, збільшилась частка покриття витрат за рахунок платежів від мешканців та скоротилися надходження з місцевого бюджету.

Мешканці цілком справедливо вимагають більш раціонального використання коштів, отриманих як квартплату, та спрямування їх на безпосереднє покращення технічного стану будинків, у яких вони проживають.

На сьогоднішній день житлово-експлуатаційні організації не в змозі забезпечити вимоги мешканців щодо повноти та якості надання житлових послуг.

Альтернативою діючій системі е форма діяльності з розмежуванням управлінських і виробничих функцій та залучення до утримання та обслуговування житлового фонду суб’єктів підприємницької діяльності як фізичних, так і юридичних осіб.

Мета Програми — реформування житлового господарства у місті Луганську:

  1. Задоволення потреб    населення    у   якісному    наданні    послуг   з утримання та обслуговування житла.
  2. Демонополізація системи     житлового     господарства, розвиток конкурентного середовища.
  3. Здешевлення вартості надання житлових послуг шляхом ефективного використання коштів.

Завдання Програми:

  1. Вдосконалення системи управління у житловому господарстві міста.
  2. Запровадження договірних  відносин  у  сфері  обслуговування   житла  та надання послуг.
  3. Створення конкурентного    середовища    у    сфері    обслуговування    та утримання житлового фонду.
  4. Здешевлення вартості    та     підвищення    якості     надання     послуг    з обслуговування житла.
  5. Інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням.
  6. Зростання зборів за надані житлові послуги.

Шляхи реалізації програми

  1. Внесення змін до рішення Луганської міської ради від „ __ ” ________ 2002 р. ”Про затвердження розмірів єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб без створення юридичної особи” та затвердження розміру єдиного податку на виконання робіт з утримання будинків та прибудинкових територій.

Термін: до 01.02.2003 р.

Відповідальний: управління економіки Луганської міської ради

  1. Розробити та подати на затвердження положення про будинкоуправління.
    Термін: до З0.01.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

  1. Розробка схеми управління житлово-комунальних підприємств та формування штатних розписів працівників.

Термін: до ЗО.01.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

  1. Впровадження договірних відносин між МКП, що надають житлові послуги, та суб’єктами підприємницької   діяльності   —   фізичними   особами,   між   суб’єктами підприємницької діяльності та найманими робітниками, а також з мешканцями.

Термін: до 30.02.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

  1. Переукладання договорів на виконання робіт з підприємствами-підрядниками, задіяними у виконанні робіт з обслуговування житлового фонду.

Термін: до 30.02.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

  1. Робота з населенням:
  • залучення громадян  до  роботи  у  конкурсних  комісіях  з  відбору підприємств для утримання їх будинків та прилеглих територій;
  • залучення громадян до проведення контролю за якістю та повнотою виконання робіт підприємствами, що обслуговують житловий фонд;
  • інформування населення про розміри плати за утримання житла і комунальні послуги та про наявність заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Термін: постійно.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

  1. Провести інвентаризацію наявного на території міста Луганська житлового фонду усіх форм власності.

Термін: до 01.04.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

  1. Провести роботу  щодо   перереєстрації  житлово-будівельних   кооперативів, члени яких повністю розрахувалися за надані їм на будівництво кредити в об’єднання співвласників    багатоквартирних    будинків    з    метою    забезпечення    належного використання житла.

Термін: до З0.12.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

  1. Проводити в    обов’язковому    порядку    повернення    коштів    бюджету    на відшкодування  пільг і субсидій для молодіжних житлових кооперативів, житлово- будівельних кооперативів та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на рівні,   не   нижчому,   ніж  забезпечення   підприємств  житлового   господарства,   що утримують та обслуговують житловий фонд комунальної власності міста.

Термін: постійно.

Відповідальнi:  управління   по  начисленню  субсидій  та  житлово-комунальних послуг Луганської міської ради ; фінансове управління Луганської міської ради.

  1. Проводити аналіз фінансово-господарської     діяльності      недержавних підприємств,  залучених на договірних засадах до утримання житла,  молодіжних кооперативів,    житлово-будівельних    кооперативів    та    об’єднань    співвласників багатоквартирних будинків.

Термін: щоквартально до 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

11.Розробити механізм управління майном житлових будинків, які перебувають у спільному користуванні членів житлово-будівельних кооперативів та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Термін: 01.06.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

12.Організувати роботу щодо переукладання договорів найму житла у будинках комунального житлового фонду та укладання договорів з власниками приватизованих квартир про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території.

Термін: до 01.01.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

  1. Проводити реєстрацію та видачу свідоцтв про право власності на квартири (будинки) тільки при наявності підписаного договору між власником квартири та власником багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

Термін: постійно.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

14.Затвердити типовий договір між власником квартири та власником багатоквартирного будинку про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території (додається).

Етапи реалізації програми

Реалізацію заходів Програми передбачено здійснювати двома етапами:

1-й етап— до 30.12.2003 року;

2-й етап— 2004 — 2005 роки.

На першому етапі передбачається провести на базі визначених міських комунальних підприємств експеримент щодо розформування діючої на сьогодні системи управління та обслуговування житлового фонду.

На другому етапі, використавши позитивний досвід діяльності експериментальних підприємств, запровадити аналогічні нововведення на території міста Луганська.

Прогнозовані результати впровадження програми:

  • задоволення потреб населення у якісному наданні послуг з утримання та обслуговування житла;
  • демонополізація системи      житлового      господарства,       розвиток конкурентного середовища;
  • здешевлення вартості надання житлових послуг шляхом ефективного використання коштів.

Додаток до Програми

реформування житлового господарства

міста Луганська

ТИПОВИЙ ДОГОВІР 

між власником квартири та власником багатоквартирного будинку про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території

м. Луганськ «____ «________ 2002 р.

Ми, що нижчепідписані, власник багатоквартирного будинку______________

______________________________________________________________________ , (назва власника

будинку або його уповноваженого органу)

названий надалі «Власник будинку» в особі___________________________________

та власник квартири____________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

названий надалі «Співвласник», склали цей договір про нищезазначене:

  1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

Власник будинку забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою:__________________загальною площею___________________    кв.м.,

а  також утримання   прибудинкової  території,   а   Співвласник  приймає  участь  у витратах на виконання  названих робіт.  Співвласнику належить  квартира  №__ загальною  площею___    кв.м.  У квартирі Співвласника  мешкає ___ осіб.

Зазначена квартира зареєстрована за гр._____________________________________

як приватна власність у____________________________________ по реєстру №___

від «____ «_________ 200__ р. на підставі_____________________________________

  1. ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

2.1.       Власник будинку зобов’язується забезпечити:

  • Виконання всього  комплексу  робіт з  утримання   будинку,    прибудинкової території та створення необхідних умов мешкання у будинку, у тому числі і Співвласнику  та   мешкаючим   з   ним   особам   згідно   з вимогами «Правил користування      приміщеннями     житлових     будинків     і прибудинковими територіями».
  • Надання Співвласнику комунальних та інших послуг за діючими розцінками і тарифами, у тому числі з обслуговування технічного обладнання квартири та ведення особистого рахунку.
  • Доведення до  відома  Співвласника  змін  витрат  на  утримання  будинку і тарифів на послуги.
  • Видачу необхідних довідок про місце мешкання членів сім’ї Співвласника.

2.2.      Співвласник зобов’язується:

  • Дотримуватися вимог «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями».
  • Своєчасно інформувати Власника будинку або підприємство, що обслуговує будинок, про виявлені недоліки елементів квартири, будинку.
  • Не пізніше   останнього  дня   поточного   місяця   вносити   плату  на   рахунок Власника будинку або підприємства, що обслуговує будинок, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку відповідно до відновної вартості квартири, а також за комунальні та інші послуги.
  • При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню відповідно до діючого законодавства.
  • Дозволяти у денний  час,  а  при  аваріях  і  в  нічний  час,  вхід у  квартиру представників     Власника     будинку     або     працівників     підприємств,     що обслуговують   житло,для   проведення   огляду   конструкцій   та   технічного обладнання квартири і усунення недолікив.
  1. ПРАВА СТОРІН

3.1.      Власник будинку має право:

  • Стягнути у встановленому порядку всі збитки від пошкодження елементів будинку, які сталися з вини Співвласника або осіб, що з ним мешкають.
  • Стягнути у встановленому порядку прострочену заборгованість по платежам, що наведені у пункті 2.2.3.

3.2.      Співвласник має право:

  • Вимагати при   необхідності   від   Власника  будинку  або   підприємства,   що обслуговує будинок, позапланового огляду для виявлення стану конструкцій і технічного обладнання.
  • Провести ремонт квартири, якщо він викликаний аварією або несправністю елементів будинку, які виникли не з вини Співвласника, після письмового повідомлення про це Власника будинку і представлення йому необхідних належно оформлених документів. Власник будинку може вирішувати питання про компенсацію згідно з чинним законодавством.
  1. Усі суперечки,   що  виникають  з  приводу  цього  договору,   вирішуються  у встановленому порядку.
  2. Інші умови________________________________________________________
  3. Цей договір складено на строк з «___ «______ 200__ р. по «___ «_____ 200__ р.,

оформлено у двох примірниках, з яких один зберігається у Власника будинку, а другий — у Співвласника.

  1. Невід’ємною частиною   договору   є   розрахунок   щомісячних   платежів   за обслуговування, ремонт будинку, комунальні послуги, які можуть змінюватись, про що Власник будинку повинен повідомити Співвласника у місячний термін.

Власник будинку                                                                                                       Співвласник

 

Приложение 4

к главе 10 Жилищно- коммунальное   хозяйство

Механизм работы городских жилищно-коммунальных предприятий с населением, имеющим задолженность по оплате за услуги

  1. ГКП «Центрожилком» дважды в месяц по состоянию на 1 и 15 число составляет реестр задолжников по оплате за жилищно-коммунальные услуги в разрезе домоуправлений (приложение 1) и направляет его в управление жилищным хозяйством и ГКП «Теплокоммунэнерго», «Теплообеспечение», «Горводоканал».
  2. Горжилуправление совместно с ГКП «Теплокоммунэнерго», «Теплообеспечение», «Горводоканал» по количеству домоуправлений организует рабочие группы из числа работников жилищно-коммунальных предприятий. Их состав, права и обязанности порядок работы утверждается совместным приказом.
  3. Основной задачей рабочих групп является адресная работа по погашению задолженности на основе поквартирного обхода населения.
  4. Рабочие группы составляют график обхода домов.
  5. На первом этапе члены рабочих групп напоминают владельцев лицевых счетов о необходимости погашения задолженности. Через 15-30 дней при получении новых данных с реестром задолжников рабочая группа повторно обходит квартиры.
  6. При этом владельцы лицевых счетов (при их отсутствии – проживающие в квартире граждане) расписываются в реестре.
  7. Один экземпляр с подписью передается по мере окончания обхода в ГКП «Центрожилком».
  8. При обходе члены рабочей группы выясняют, кто и где из членов семью работает, может ли поставить материалы для ремонта, выполнить работы, получает ли субсидию, разъясняют механизм получения субсидий.
  9. Горжилуправление совместно с ГКП «Теплокоммунэнерго», «Теплообеспечение», «Горводоканал» организует аналитическую группу, задачей которой является обобщение данных, полученных от рабочих групп и дальнейшая работа с предприятиями и организациями.
  10. Данные о работе задолжников, потребности в субсидии передаются рабочей группой в аналитическую группу, абонентские отделы, бухгалтерии домоуправлений.
  11. Аналитическая группа совместно с абонентскими отделами, бухгалтериями домоуправлений обобщает данные о месте работы задолжников и осуществляет работу с предприятиями, передает данные в управление по начислению субсидий и жилищно-коммунальных услуг.
  12. Управление по начислению субсидий и жилищно-коммунальных услуг организует совместно с заинтересованными организациями оформление субсидий лицам, имеющим на то право.
  13. Жилищно-коммунальные предприятия обобщают данные о возможной поставке материалов, выполнении работ в счет задолженности и заключают договор с владельцем лицевого счета.
  14. Через 15-30 дней при получении нового реестра задолжников рабочие группы анализируют перечень неплательщиков и через аналитическую группу представляют его в ГКП «Центрожилком» с отметками, кому необходимо отпечатать индивидуальное напоминание.
  15. Рабочие группы продолжают обход населения.
  16. ГКП «Центрожилком» в согласованный срок печатает индивидуальные напоминания и направляет рабочие группы с реестром (приложения № 2, 3).
  17. Рабочие группы вручают индивидуальные напоминания должникам под роспись в реестре о вручении индивидуальных напоминаний.
  18. В случае возникновения разногласий в данных, рабочая группа разъясняет порядок их уточнения (как в ГКП «Центрожилком», так и в абонентских отделах.
  19. При этом аналитическая группа, ГКП «Центрожилком», абонентские отделы, бухгалтерии домоуправлений работают и в выходные дни.
  20. Рабочие группы еженедельно через аналитическую группу дают информацию о своей работе в средства массовой информации.
  21. При желании владельца лицевого счета реструктуризировать задолженность, члены рабочей группы от имени поставщиков услуг предлагают заключить договор о реструктуризации.
  22. Реестр о вручении напоминаний договор о реструктуризации.
  23. Перечень лиц, заключивших договор о реструктуризации, также передается в ГКП «Центрожилком».
  24. ГКП «Центрожилком» в согласованный срок обобщает поступившие реестры, ход оплаты задолженности.
  25. На основании данных материалов ГКП «Центрожилком» готовит реестр задолжников для направления в суд и направляет рабочим группам.
  26. Рабочие группы перед направлением материалов в суд могут ещё раз предупредить об этом задолжников.
  27. На основании полученных материалов каждый поставщик услуг предъявляет иски в суд и контролирует их прохождение.

 

Приложение № 1

к Механизму работы городских жилищно-коммунальных предприятий с населением,

имеющим задолженность по оплате за услуги

Реестр должников за жилищно-коммунальные услуги в разрезе домоуправлений по ДУ по состоянию                                                                                на  «_____» __________ 200__г.

№ п/п № л/с Ф. И. О. Адрес Сумма задолженности Всего Подпись владельца лицевого счета или лица, проживающего в квартире (с указанием фамилии)
Квартплата Вода Тепло

Приложение № 2

к Механизму работы городских жилищно-коммунальных предприятий с населением,

имеющим задолженность по оплате за услуги 

Индивидуальное напоминание о задолженности за жилищно-коммунальные услуги 

Владелец лицевого счета № _________________  _______________________________________________________________________

(Ф.И.О.)

Проживающий по адресу: г. Луганск,  _____________________________________________________  (ДУ №_____)  по состоянию на «_____» _______________ 200__ г.   имеет  задолженность за жилищно-коммунальные услуги в сумме _________ грн., в том числе по квартплате ________ грн.,  воде ________ грн., отоплению _______ грн.

В соответствии со ст. _____ Гражданского кодекса Украины владелец лицевого счета предупреждается об ответственности за неуплату жилищно-коммунальных платежей.

Владелец лицевого счета по согласованию с поставщиком услуг может погасить задолженность материалами, оборудованием, выполнением работ.

Также владелец имеет право по согласованию с поставщиком услуг на реструктуризацию долга с последующим оформлением субсидии.

В случае неуплаты долга в течение 30 дней с даты вручения настоящего индивидуального напоминания поставщик услуг имеет право в соответствии со ст. _____ Гражданского кодекса Украины обратиться в суд для принудительного взыскания долга.

ГКП «Центрожилком»

Приложение № 3

к Механизму работы городских жилищно-коммунальных предприятий с населением,

имеющим задолженность по оплате за услуги

Реестр вручения индивидуальных напоминаний о задолженности за жилищно-коммунальные услуги по                                                      состоянию на «_____» __________ 200__г.=

№ п/п № л/с Ф. И. О. Адрес Сумма задолженности Всего Дата вручения Подпись владельца лицевого счета или лица, проживающего в квартире (с указанием фамилии) о вручении индивидуального напоминания

 

Смотрите остальные части книги Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах здесь:

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 1

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 2

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 3

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 4

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 5

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 7

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 8

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 9

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 10

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 11

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 12

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 13

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 14

konsulmirКнига Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годахКниги, Словари, ФильмыЕ. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 6 Глава 10. Жилищно — коммунальное хозяйство  Жилищное хозяйство  Данные по жилищному фонду  г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г. приведены в таблице 60. Таблица 60. Данные по жилищному фонду   г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г. Год 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 2000 2001 2002 Общая площадь, всего тыс. кв. м 9471,1 9403,7 9499,5 9641,0 9286,8 9447,8 9948,2 9980,1 10035,6 9882,1 9797,4 9390,5 -в городской...Организации и консульства. Справочная информация