Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 6

Е. Обухов

Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 6

Глава 10. Жилищно — коммунальное хозяйство 

Жилищное хозяйство 

Данные по жилищному фонду  г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г. приведены в таблице 60.

Таблица 60. Данные по жилищному фонду   г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г.

Год	1990	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	2000	2001	2002
Общая площадь, всего тыс. кв. м	9471,1	9403,7	9499,5	9641,0	9286,8	9447,8	9948,2	9980,1	10035,6	9882,1	9797,4	9390,5
-в городской местности	9431,9	9363,0	9458,1	9598,1	9272,8	9408,8	9909,0	9940,0	9991,8	9820,9	9735,0	9332,0
-в сельской местности	39,2	40,7	41,1	42,9	14,0	39,0	39,2	40,1	43,7	61,2	62,4	58,5
Приходится в среднем на 1 жителя, кв. м:
общей площади, всего	17,5	17,1	17,5	17,9	17,5	18,0	19,2	20,3	19,7	19,7	19,6	19,0
— в городской местности	17,5	17,2	17,5	17,9	17,5	18,0	19,2	20,2	19,7	19,7	19,6	19,0
— в сельской местности	12,2	12,7	12,9	13,4	4,2	12,6	12,6	20,9	14,2	19,7	18,4	17,7
Из общей площади, всего тыс. кв. м
в том числе -государственный, коммунальный, коллективный жилищный фонд	6500,3	6401,0	6295,9	5889,6	4914,7	4476,0	4639,3	4437,2	4148,2	3406,2	3192,4	2607,3
-жилищный фонд, находящийся в личной собственности граждан	2970,8	3002,7	3203,6	3751,4	4371,3	4971,8	5308,9	5542,9	5887,4	6475.9	6605,0	6783,2

 * Данные за 1999 год отсутствуют

Общая площадь жилищного фонда в    2002 г. составила 9390, 5 тыс. кв.м, что примерно соответствует уровню 1990 г. (9471,1 тыс. кв.м). Общая площадь, приходящаяся на 1 жителя, за это время увеличилась на 108,6 %(с 17,5 кв.м до 19 кв.м). Общая площадь государственного, коммунального, коллективного жилищного фонда за период 1990-2002 г.г. уменьшилась с 6500,3 тыс. кв. м до 2607,3 тыс. кв. м, а площадь жилищного фонда, находящегося в личной собственности граждан, увеличилась с 2970,8 тыс. кв. м до 6783,2 тыс. кв. м (график 27).

График 27. Динамика изменения общей площади жилищного фонда г. Луганска за период 1990 — 2002 г.г. по формам собственности

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Данные по количеству жилых строений и квартир, в том числе коммунальных, по г. Луганску за период 1995 — 2002 г.г. приведены в таблице 61.

 Таблица 61. Данные по количеству жилых строений и квартир, в том числе коммунальных  по г. Луганску за период                                    1995 – 2002 г.г.  (единиц)

Год	1995	1996	1997	1998	2000	2001	2002
Жилые строения
Всего по городу,	56430	56599	56740	56869	56879	56890	56997
в том числе -государственный, коллективный жилищный фонд и фонд ЖСК	3162	3137	3113	3050	2639	2553	2577
-жилищный фонд, находящийся в личной собственности граждан	53268	53462	53627	53819	54240	54337	54420
Квартиры
Всего по городу	130961	174973	175708	176728	174673	172635	173562
в том числе -государственный, коллективный жилищный фонд и фонд ЖСК	74531	71035	67367	62174	49322	45101	42942
-жилищный фонд, находящийся в личной собственности граждан	56430	103938	108341	114554	125351	127534	130620
Наличие коммунальных квартир	1811	946	920	849	665	406	358

* Данные за 1999 год отсутствуют

Количество жилых строений за это время увеличилось на 567 единиц за счет жилищного фонда, находящегося в личной собственности граждан. За этот период времени в 5 раз уменьшилось число коммунальных квартир. На   01. 01. 2003 г. их насчитывалось 358.

Оборудование жилищного фонда города Луганска за данный период времени осталось на прежнем уровне, снизился на 6,2% жилищный фонд, оборудованный горячим водоснабжением, и практически в 2 раза — оборудованный напольными электрическими плитами (таблица 62).

Таблица 62. Данные по оборудованию городского жилищного фонда  г. Луганска за период 1990 — 2002 г.г.  ( %)

Год	1990	1991	1992	1993	1994*	1995*	1996	1997	1998	2000	2001	2002
Водопровод	82,1	82,4	83,0	83,0	98,9	98,9	82,5	82,5	81,2	83,2	82,6	81,6
Канализация	81,3	81,7	82,3	82,3	98,5	98,6	82,0	81,9	80,0	82,8	82,2	81,1
Центральное отопление	84,8	85,1	85,8	85,7	96,6	97,1	84,5	84,6	84,8	85,1	83,4	84,0
Ванны (души)	76,8	77,1	77,7	77,6	96,1	96,7	78,3	78,2	75,8	78,2	65,8	76,7
Газ	83,2	63,6	84,2	83,8	89,7	89,9	81,2	82,6	84,6	84,9	84,3	83,4
Горячее водоснабжение	59,2	59,6	60,7	61,1	64,3	92,9	65,7	65,5	65,0	66,5	64,0	63,0
Напольные электрические плиты	4,1	4,0	4,1	4,3	7,4	7,7	4,4	3,6	2,8	1,8	1,9	2,2

* Без индивидуального жилищного фонда

**  Данные за 1999 год отсутствуют

Уменьшилось количество ветхого и аварийного жилищного фонда (таблица 63).

Таблица 63. Данные о наличии ветхого и аварийного  жилищного фонда  по г. Луганску за период 1991 – 2002 г.г.  (%)

Год	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	2000	2001	2002
Ветхий жилищный фонд:
-число строений, ед.						153	122	121	59	57	89
-их общая площадь, кв. м	41887	41137	40828	40633	40010	40296	40465	40166	24654	24534	29116
Аварийный жилищный фонд:
-число строений, ед.						5	14	14	7	6	1
-их общая площадь, кв. м						2311	766	766	2233	385	141

* Данные за 1999 год отсутствуют

Общая площадь ветхого жилищного фонда снизилась с 41,9 тыс. кв. м  в 1991 г. до 29,1 тыс. кв. м в 2002 г., а общая площадь аварийного фонда уменьшилась в 2002 г. до 141 кв. м.

Данные по капитальному ремонту жилищного фонда за период 1991-2002 г.г. приведены в таблице 64.

Таблица 64. Данные по капитальному ремонту жилищного фонда (государственного, общественного, жилищно – строительных  и  жилищных кооперативов) по г. Луганску за период 1991 — 2002 г.г.  

	Год Ед. измер.	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	2000	2001	2002
Общая площадь капитально отремонтированных жилых домов	кв. м	217787			47350	30404	27182	20120	16146	400825	215959	61645
в том числе отремонтированных помещений в квартирах	кв. м	115551	75163	52535	13751	24698	7404	2091	3809	57288	71273	30093
Общие затраты на капитальный ремонт жилых  домов в сметных ценах		15380 тыс. руб.	107436 тыс. крб.	5470642 тыс. крб.	88316 млн. крб.	345400 млн. крб.	1055,5 тыс. грн.	1774,5 тыс. грн.	1536,0 тыс. грн.	1399,5 тыс. грн.	1954,9 тыс. грн.	851,0 тыс. грн.

*Данные за 1999 год отсутствуют

В последние 3 года общая площадь капитально отремонтированных жилых домов и квартир в них значительно увеличилась. Данные о доходах и расходах по эксплуатации жилищного фонда по г. Луганску за период 1995 — 2002 г.г. приведены в таблице 65.

Таблица 65. Данные о доходах и расходах по эксплуатации жилищного фонда по г. Луганску за период 1995 – 2002 г.г.  (тыс. грн.)

Год	1995*				1996				1997				1998
	жилищ-ный фонд, всего	в том числе			жилищ-ный фонд, всего	в том числе			жилищ-ный фонд, всего	в том числе			жилищ-ный фонд, всего	в том числе
		коллектив-ный	государственный	в  т. ч. местных советов		коллектив-ный	государственный	в  т. ч. местных советов		коллективный	государственный	в  т. ч. местных советов		коллективный	государственный	в  т. ч. местных советов
Доходы от эксплуатации	701702	39641	662061	537760	15892	2276	13616	11784	20906	2681	18226	15977	17659	3471	14188	12248
Расходы от эксплуатации	1606025	90152	1515873	1156794	26485	4498	21987	17628	24026	4942	19084	13837	22742	6274	16468	12347

(тыс. грн.)

Год	1999				2000				2001				2002
	жилищ-ный фонд, всего	в том числе			жилищ-ный фонд, всего	в том числе			жилищ-ный фонд, всего	в том числе			жилищ-ный фонд, всего	в том числе
		коллектив-ный	государственный	в  т. ч. местных советов		коллектив-ный	государственный	коммунальный		коллектив-ный	государственный	коммунальный		коллектив-ный	государственный	коммунальный
Доходы от эксплуатации	18424				20873	5449	1389	14021	19826	5782	2134	11827	20115	5205	966	13908
Расходы от эксплуатации	20247				37689	10670	3774	23244	22095	8377	1942	11676	22025	8580	1026	12388

* млн. крб.

Расходы по эксплуатации в любой год по любой форме собственности жилищного фонда превышают доходы.

Доходы по эксплуатации жилищного фонда непосредственно связаны с оплатой за жилищно-коммунальные услуги (таблица 66).

Таблица 66. Данные по оплате населением  жилищно-коммунальных услуг по г. Луганску за период                                                                      1995 – 2002 г.г. ( тыс. грн.)

	1995* г.						1996 г.
	начислено	получено	задолженность	число квартиросъемщиков	в том числе неплательщиков	из них имеют задоленность 3 и более месяцев	начислено	получено	задолженность	число квартиросъемщиков	в том числе неплательщиков	из них имеют задолженность 3 и более месяцев
Всего, в том числе:	1252446	821173	431273	111261	87429	55009	102676	54691	47985
-квартплата							33002	22316	10686	115300	89786	69735
-отопление							8688	2955	5733	76181	27806	6800
-холодная вода и канализация							2905	1357	1548	51880	23796	8096
-горячее водоснабжение							733	479	254
-вывоз  мусора							825	473	352	5199	66	66
-газоснабжение							56523	27111	29412	152228	135284	57271

* млн. крб.

	1997 г.						1998 г.
	начислено	получено	задолженность	число квартиросъемщиков	в том числе неплательщиков	из них имеют задолженность 3 и более месяцев	начислено	получено	задолженность	число квартиросъем-щиков	в том числе неплательщиков	из них имеют задолженность 3 и более месяцев
Всего, в том числе:	113330	56832	56498				171294	77809	93485
-квартплата	35570	19801	15769	110521	81774	66086	33057	17446	15611	110803	74865	62087
-отопление	20218	9416	10802	77368	40245	15220	32324	11884	20440	110709	66526	58005
-холодная вода и канализация	7560	2322	5238	57200	39600	23800	23152	5295	17857	57200	49828	32828
-горячее водоснабжение	7607	4457	3150				10456	3677	6779	5638	3278	0
-вывоз  мусора	105	102	3	3262	6		87	87	0	3262	0	0
-газоснабжение	42270	20734	21536	161031	133455	56619	72218	39420	32798	166920	136915	31423

Таблица 66 продолжение   (тыс. грн.)

	1999 г.						2000 г.
	начислено	получено	задолженность	число квартиросъемщиков	в том числе неплательщиков	из них имеют задолженность 3 и более месяцев	начислено	получено	задолженность	число квартиросъемщиков	в том числе неплательщиков	из них имеют задолженность 3 и более месяцев
Всего, в том числе:	90102	56209	126566				107048	68552	163651
-квартплата	16115	12503	19239	111618	84795	71105	21031	14542	25342	112042	65197	47807
-отопление	23145	12826	30748	111645	76934	64619	28321	18162	40029	116773	69860	58405
-холодная вода и канализация	14282	6952	25234	168412	136186	88696	18807	8121	35874	166770	152136	95610
-горячее водоснабжение	7279	4366	9693	15164	10713	10190	4643	3921	10314	16985	11112	10190
-вывоз  мусора	99	99	0	3262	0	0	142	142	0	3262	0	0
-газоснабжение	29182	13463	41652	167609	147362	73295	34104	23664	52092	168495	143397	72200

 

	2001 г.						2002 г.
	начислено	получено	задолженность	число квартиросъемщиков	в том числе неплательщиков	из них имеют задолженность 3 и более месяцев	начислено	получено	задолженность	число квартиросъемщиков	в том числе неплательщиков	из них имеют задолженность 3 и более месяцев
Всего, в том числе:	114213	75282	202002				111083	84066	231102
-квартплата	20630	15030	30896	112047	58500	51222	19866	16390	34386	115170	68451	35329
-отопление	37231	22611	54038	116470	71791	63813	40119	26171	67721	101357	75493	64480
-холодная вода и канализация	18431	9739	44565	167994	156459	105101	16211	12635	48140	170098	103432	59962
-горячее водоснабжение	3806	2922	11276	19084	10840	9977	2129	1553	15100	19824	11423	9993
-вывоз  мусора	190	168	22	14067	7048	9	206	173	31	14067	7548	12
-газоснабжение	33925	24812	61205	168826	142799	71083	32552	27144	65724	169658	141499	66284

* млн. крб.

За период времени с 1996 г. по 2002 г. задолженность населения за все виды услуг возросла с 47985 тыс. грн. до 231102 тыс. грн. За это время увеличилась доля неплательщиков по отоплению, холодной воде, уменьшилась по квартплате, газоснабжению. Более половины неплательщиков имеют задолженность более 2-х месяцев.

Структура задолженности за жилищно — коммунальные услуги в г. Луганске в 1996 г. представлена на диаграмме 23.

Диаграмма 23. Структура задолженности за жилищно — коммунальные услуги в г. Луганске в 1996 г.

 

 

 

 

 

 

Структура задолженности за жилищно-коммунальные услуги в г. Луганске в 2002 г. представлена на диаграмме 24.

Диаграмма 24. Структура задолженности за жилищно — коммунальные услуги в г. Луганске в 2002 г.

 

 

 

 

 

 

Данные по предоставлению населению субсидий для возмещения оплаты жилищно-коммунальных услуг по г. Луганску за период 1995 — 2002 г.г. представлены в таблице 67 (прилагается).

Таблица 67. Данные по предоставлению населению субсидий для возмещения оплаты жилищно – коммунальных услуг по г. Луганску за период 1995 – 2002 г.г.   (тыс.грн.)

Год	1995*	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
Число семей, получающих субсидии, ед.	7506	56567	42377	37877	31499	30653	23895	18089
Сумма полученных субсидий	17038,3*	9364,3	16225,0	14563,2	11961,6	14192,1	11218,4	8223,1
Перечислено организациям, предоставляющим  жилищно – коммунальные услуги	10309,6*	5253,2	10334,6	11586,9	7930,5	22167,4	13964,8	7179,3

* млн. крб.

Число семей, получающих субсидии, начиная с 1997 г. стало уменьшаться (график 28).

График 28. Число семей, получающих субсидии для возмещения оплаты жилищно — коммунальных услуг по                                                 г. Луганску за период 1995 — 2002 г.г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сумма полученных населением субсидий за период 1996 — 2002 г.г. составила 85747,7 млн. грн., из них было перечислено организациям, предоставляющим жилищно-коммунальные услуги 78416,7 млн. грн. или 91,5 % от начисленных субсидий.

Данные о приватизации жилья, числе граждан, находящихся на квартирном учете и предоставлении жилья по г. Луганску за период 1990 — 2002 г.г., отражены в таблице 68.

Таблица 68. Данные по приватизации жилья, учету граждан, состоящих на квартирном учете и предоставлению жилья по г. Луганску за период 1990 — 2002 г.г.

	Год Ед.изм.	1990	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2002 к 1990  в %
Приватизация квартир	ед.		1349	3998	11427	19026	11627	7641	5498	6721	7065	4718	3448	2358
Их общая площадь	кв.м.		58094	174010	534297	949021	580117	382874	280041	350138	371599	251572	179070	123092
Квартирный учет
Количество семей, которые находятся в очереди на получение квартиры	ед.	39076	39825	37272	32976	32519	28844	26830	23129	21385		18525	17126	16080	41,2
Количество семей, получивших квартиры	ед.	2291	1838	1612	1842	1028	795	520	423	289		347	341	377	16,5

Темпы приватизации квартир представлены на графике 29.

График 29. Темпы приватизации квартир в г. Луганске за период 1991 — 2002 г.г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примечание: в 1991 –1992 г.г. осуществлялась продажа жилья.

Наибольшее количество квартир было приватизировано в 1994 году –19026 единиц. В последующем темпы приватизации жилья постоянно уменьшались.

Количество семей, которые находятся в очереди на получение квартиры, с каждым годом уменьшалось – с 39825 чел. в 1991 году до 16080 чел. в 2002 году (40,4%). Такая же динамика в получении жилья. Если в 1990 году количество семей, получивших квартиры, составляло 2291, то в 2002 году жилье получили только 377 семей (16,5% к уровню 1990 г.). Динамика изменения количества семей,  находящихся в очереди на получение квартиры и получивших квартиры в г. Луганске в период 1990 — 2002 г.г., представлена на графике 30.

График 30.  Динамика изменения количества семей, находящихся в очереди на получение квартиры и получивших квартиры  г. Луганске за период    1990 – 2002 г.г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В целях улучшения условий жизни населения города автором  с использованием опыта работы других органов местного самоуправления Украины  разработаны:

— Концепція житловоі політики у м. Луганську на період 2003 — 2005 р.р.  (приложение 1),

— Програма реконструкціі житлових будинків перших масових серій у м. Луганську  (приложение 2).  При подготовке данной программы использован опыт Львовского городского совета.

— Програма реформування житлового господарства міста Луганська (приложение 3),

—  Механизм работы городских жилищно – коммунальных предприятий с населением, имеющим задолженность по оплате за услуги (приложение 4).

Данные документы могут быть внедрены в практику исполнительных органов Луганского городского совета.

 

Коммунальное хозяйство 

Данные по развитию водопроводного хозяйства в г. Луганске в   1990 — 2002 г.г. приведены в таблице 69.

Таблица 69. Данные по развитию водопроводного хозяйства г. Луганска в 1990 – 2002 г.г.

	Год Ед. изм.	1990	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2002 к 1990 в %
Водопровод
Одиночная протяженность сети	км	686,9	700,2	690,1	701,8	711,8	714,4	714,9	715,5	722,1	722,3	722,8	743,0	710,2	103,4
Предоставлено воды потребителям	тыс.          куб.м.	95224	91539	96609	82928	80542	81577	62030	59910	75150	75634	63791	52701	41184	43,2
в том числе:
населению	тыс.          куб.м.	41947	47468	51085	43928	45370	51666	41214	38549	49540	43131	38211	32864	29602	70,5
на коммунально-бытовые потребности	тыс.          куб.м.	38689	35221	32315	32703	18474	18406	13429	11428	15740	13478	8517	6916	1975	5,1
Канализация
Общая длина одиночной уличной сети	км	184,1	190,5	196,2	216,9	215,9	212,6	210,6	210,7	221,3	225,9	226,3	225,2	235,3	127,8
Пропущено сточных вод	тыс.          куб.м.	93381	87342	75994	77485	72437	77354	55385	47681	51518	49914	46414	41557	39775	42,6
в т.ч. через очистные сооружения	тыс.          куб.м.	93301	87200	75839	77284	72257	76673	55235	47449	51069	49914	46416	41557	39775	42,6

Мощность водопровода выросла за это время в 4 раза.  Одиночная протяженность водопроводной сети  за период 1990 г. по 2002 г. увеличилась на 111,8% и составила 710,2 км.

Количество предоставленной потребителям воды снизилось на 38,2 %, при этом водопотребление населения уменьшилось на 75,2 %, а потребление на коммунально-бытовые  потребности практически прекратилось (с 38689 тыс. куб. метров до 1975 тыс. куб. метров или 5,1 %).

Протяженность общей длины одиночной уличной сети канализации возросла в 1,5 раза, в то же время пропуск сточных вод снизился с 93301 тыс. куб. метров до 39775 тыс. куб. метров (42,6 %). Все сточные воды проходят очистку.

Данные по количеству отопительных котельных и их мощности, в том числе предприятий коммунальной собственности по г. Луганску за период 1991 — 2002 г.г. приведены в таблице 70.

Таблица 70. Данные по количеству отопительных котельных и их мощности, в том числе предприятий коммунальной формы собственности по г. Луганску за период 1991 – 2002 г.г.

Год	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
Число котельных	127	195	123	185	182	177	170	185	173	169/  143*	173 / 143	168 / 144
в том числе мощностью -до 3 Гкал/час	109	100	91	132	131	127	122	129	119	114 / 96	115 / 94	112 / 97
-от 3 до 20	11	22	27	33	32	32	28	31	29	30 / 25	33 /27	35 / 27
-от 20 до 100	6	6	6	17	19	18	19	25	21	21 / 18	21 / 18	18 / 17
-от 100 и более									4	4 / 4	4 / 4	3 / 3
в том числе работают на -твердом топливе	16	20	30	19	19	18	13	13	14	12 / 8	13 / 7	14 / 7
-жидком топливе		6		1	1	1	1	2	2	1 / 1	1 / 1
-газообразном топливе	110	102	94	165	162	158	152	170	157	154 / 132	159 / 135	154 / 137
Суммарная мощность котельных, Гкал/час	1837,9	1853,5	438,4	1825,2	1867,6	1854,2	1770,2	2006,0	1942,3	1975,6 / 1756,3	1965,8 / 1753,8	1821,6 / 1660,3
Количество установленных котлов (энергоустановок)	300	301	306	530	526	508	454	564	510	480 /404	514 / 428	499 / 418
Протяженность тепловых и паровых сетей в двухтрубном исчислении, км	348,5	296,5	252,4	577,9	581,0	595,2	434,1	443,6	498,9	470,3 / 366,0	485,7 / 382,3	475,5 / 376,6
-в том числе ветхих и аварийных. км		0,2	0,5	18,8	22,0	23,1	15,5	29,2	39,0	26,1 / 25,7	26,1 / 25,6	73,5/ 73,3

* Всего котельных / в т. ч. коммунальных котельных

За это время число котельных выросло со 127 до 168. Наибольший удельный вес из них составляют котельные мощностью до 3 Гкал/час-67%. В последние годы заметна тенденция уменьшения количества мощных котельных (более 20 Гкал/час). Практически все котельные, кроме 14, работают на газе.

Суммарная мощность котельных возросла с 1837,9 Гкал/час в 1991 г. до 2006,6 Гкал/час в 1998 г., в последующие годы суммарная мощность уменьшилась до 1821,6 Гкал/час. Количество установленных котлов (энергоустановок) в последние 8 лет остается постоянным, так же как и протяженность тепловых и паровых сетей. В то же время количество ветхих и аварийных тепловых сетей в 2002 г. увеличилось и составляет 73,5 км или 15,5 %.

Производство и отпуск тепловой энергии в 2002 г. по г. Луганску находится на уровне 1991 г.(таблица 71)

 Таблица 71. Данные по производству и отпуску тепловой энергии  по г. Луганску за период 1991 – 2002 г.г.

Год	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
Производство тепловой энергии за год, всего, Гкал	1117900	1126123	1177000	3121500	2515500	3645300	2430000	1929000	1727231	1178583*/911914	1123440/948203	1168415/979373
Отпущено тепловой энергии своим потребителям, всего,Гкал	1048900	1075432	1153000	1271700	2287100	3347700	2084000	1633700	1455789	996962/784613	970988/817261	1002036/844911
в том числе -населению, Гкал	687900	641770	327000	443300	1596700	2695200	1310000	1127000	980054	648603/578826	7078930/625879	721632/631457
— на коммунально-бытовые нужды,  Гкал	179500	210135	81000	110200	526600	492800	593000	411100	396374	278500/200727	203812/185197	224968/205237
— на производственные потребности,  Гкал	181500	223527	745000	718200	163800	160700	181000	95600	79356	69859/5060	59183/6185	55436/8217
Потери тепловой энергии, Гкал	20800	21323	3000	900	218100	208200	247000	220800	201500	145995/107597	125851/110099	138967/114303

*Всего  котельных  / в т.ч. коммунальных котельных

Наибольшее количество тепловой энергии вырабатывалось в 1996 г. В потреблении тепловой энергии увеличилась доля населения с 65,6 % в 1991 г. до 72,1 % в 2002 г. За эти годы в 3,3 раза уменьшился отпуск тепловой энергии на производственные потребности, увеличился отпуск тепловой энергии населению и на коммунально-бытовые нужды. Значительно (в 6,7 раза) возросли потери тепловой энергии.

У предприятий коммунальной собственности находится в эксплуатации 86 % котельных, 84 % котлов, 79 % сетей. Почти 20 % коммунальных тепловых сетей являются ветхими и аварийными. Коммунальными предприятиями производится 84 % тепловой энергии.

 

Приложение 1 к главе 10 Жилищно-коммунальное хозяйство

Концепція житлової політики у  місті Луганську на період 2003 – 2005 р.р.

Вступ

Житловий  фонд  комунальної  власності   м.   Луганська   налічує   1510  житлових  будинків загальною площею 4958 тис.кв.м, у яких розташовані 85389 квартир.

5 будинків визнані аварійними; 0,4 тис.кв.м непридатних квартир до житла; 2903 тис.кв.м приватизовано, що становить 58,5 % від загальної площі.

На квартирному обліку перебуває більше 17 тисяч черговиків.

Середня забезпеченість житлом складає 19,6 кв.м загальної площі на одну особу.

Водночас, незважаючи на низький рівень забезпеченості мешканців міста житлом, обсяги житлового будівництва щорічно зменшуються та у 2001 р. скоротилися у 1,5 раза порівняно з 1995р.

Фактичні обсяги ремонту і реконструкції наявного житлового фонду також є незначними.На капітальний ремонт житлового фонду щорічно витрачається близько 1,2 млн.грн., на обслуговування та поточний ремонт— 3,1 млн.грн., що складає відповідно 5 % та 31 % від нормативної потреби у коштах.

Житловий фонд комунальної власності міста Луганська обслуговують 25 житлово-експлуатаційних організацій та 4 підприємства недержавної форми власності, чисельність працюючих  у яких складає 1127 чол.

Відомчий житловий фонд налічує 429 будинків та 238 гуртожитків, загальною площею 1456 тис. кв. м. Видатки, пов’язані з передачею об’єктів житлового фонду з державної власності у комунальну власність, складуть 23407 тис. грн., у тому числі:

утримання та ремонт житлового фонду та гуртожитків -9972тис. грн.; капітальний ремонт-7741 тис. грн.;

капітальні вкладення — 5694.

Створено 86 товариств співвласників, на балансі яких знаходиться 93 житлових будинка, також існує 60 житлово-будівельних кооперативів, на балансі яких знаходиться 60 житлових будинків. Нормативна потреба на утримання та ремонт товариств співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будинкових кооперативів — 2413 тис. грн., на капітальний ремонт — 3904 тис. грн.

І. Мета Концепції житлової політики у місті Луганську

Метою Концепції житлової політики у місті Луганську (надалі Концепція) є покращення умов проживання населення шляхом збереження жилих будівель, інженерних комунікацій та обладнання, здійснення ремонту та покращення якості утримання та обслуговування житлового фонду, припинення його руйнування, створення конкурентного середовища на ринку надання житлових послуг, зміни структури власності житла, сприяння збільшенню обсягів будівництва, створення умов для забезпечення мешканців міста житлом, забезпечення переходу до самоокупної системи роботи підприємств житлового господарства, залучення громадськості до управління житловим фондом.

1. Напрями Концепції

Основними напрямами Концепції житлової політики є:

• реформування житлового господарства;
• ремонт та реконструкція існуючого житлового фонду;
• утримання та технічне обслуговування житлового фонду;
• будівництво житла, створення сприятливих умов для забезпечення мешканців міста житлом;
• інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням;

III.       Шляхи реалізації Концепції

Концепція житлової політики міста Луганська передбачає:

1. Реформування житлового господарства міста Луганська та розвиток різних форм власності:

• удосконалення системи управління у житловому господарстві міста, реструктурізація підприємств житлового господарства;
• продовження процесу приватизації житла;
• приймання у комунальну власність міста відомчого житлового фонду;
• зняття з балансу комунальної власності малоквартирних будинків;
• зміна статусу гуртожитків на житлові будинки;
• підтримка існуючих та створення нових товариств співвласників багатоквартирних будинків;
• формування житлового фонду соціального призначення;
• збільшення зборів за надані житлові послуги;
• спільно з   облдержадміністрацією   вдосконалення   тарифної   політики   шляхом запровадження економічно обґрунтованих тарифів на житлові послуги та їх регулювання з урахуванням показників споживчої якості житла;
• забезпечення прозорості розроблених тарифів на оплату за житло;
• забезпечення соціального захисту населення у зв’язку з переходом до самоокупної системи експлуатації житла і наданням послуг за їх собівартістю шляхом надання субсідій та адресних пільг;
• вдосконалення діючого механізму надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

2. Капітальний ремонт та реконструкція житлового фонду:

• здійснення паспортизації та технічної інвентаризації об’єктів житлового господарства з упровадженням сетевих програмних комплексів ЕОМ;
• залучення на   капітальний   ремонт   і   реконструкцію   житлового   фонду   коштів :державного бюджету, коштів обласного бюджету, коштів міського бюджету, коштів підприємств, установ та організацій міста, коштів мешканців, кредитних коштів;
• здійснення капітального ремонту житлового фонду;
• ліквідація аварійного та ветхого житла;
• сприяння залученню  коштів  інвесторів  для  проведення   реконструкції житлових будинків,  збудованих у 60-70 роках, та ініціювання створення міського інвестиційного фонду реконструкції житла;
• сприяння виконанню прийнятих нормативних актів з питань проведення реконструкції житлових будинків перших масових серій, переобладнання горищ будинків та зміни дахів на мансардні поверхи у м. Луганську із застосуванням новітніх енергозберігаючих технологій,
• проведення реконструкції та ремонту фасадів будівель і балконів із застосуванням прогресивних архітектурно-технічних рішень, нових видів матеріалів;
• створення маневреного фонду житла.

3. Утримання та технічне обслуговування житлового фонду:

• запровадження договірних відносин між замовниками та надавачами послуг; запровадження договірних стосунків між наймачем (власником житла) та надавачем житлових послуг;
• запровадження конкурентних  засад та  договірних  стосунків  у  сфері  надання житлових послуг;
• підвищення якості надання послуг з обслуговування житла
• підвищення кваліфікації працівників, зайнятих обслуговуванням житлового фонду у місті, вдосконалення підготовки та перепідготовки інженерно-технічних працівників підприємств, що експлуатують та утримують житло;
• створення механізму стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій та ощаддливого споживання енергоносіїв;
• удосконалення системи збору і вивозу твердих побутових відходів;
• утримання, ремонт та зберігання ліфтів, встановлення диспетчерського контролю за роботою ліфтів;
• оснащення житла технікою, обладнанням, засобами обліку енергоносіїв та систем димоудалення і пожежегасіння.

4. Будівництво житла, створення сприятливих умов для забезпечення мешканців міста житлом:

• розширення житлового будівництва за рахунок різних джерел фінансування, у тому числі коштів населення, підприємств, установ, організацій, кредитів банків тощо;
• розробка Програми житлового будівництва у місті Луганську;
• створення умов для надання кредитів для придбання чи будівництва житла сім’ям, які тривалий час перебувають на квартирному обліку;
• житлове будівництво для військовослужбовців, які перебувають на обліку у міській раді, розвиток молодіжного житлового будівництва;
• розробка пропозицій щодо формування житлового фонду соціального призначення; забезпечення земельними  ділянками  під  індивідуальну  забудову  громадян,   які потребують поліпшення житлових умов;
• сприяння переорієнтуванню будівельних організацій та підприємств будівельних матеріалів на   нові   методи   спорудження   житла,   випуск  сучасних   екологічно   безпечних  та енергозберігаючих  конструкцій,   виробів  та  устаткування   в  необхідних  обсягах,   розширенню використання місцевих будівельних матеріалів;
• сприяння створенню ринку будівельних послуг, будівельних матеріалів,  виробів, технологій, проектної документації, а також першочерговому спрямуванню недержавних інвестицій на будівництво і реконструкцію житла та інших об’єктів соціальної сфери;
• перегляд програми забудови міста з урахуванням нових видів і методів спорудження житла, у тому числі малоповерхового; визначення перспективних земель в приміській зоні для житлового будівництва.

5. Інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням:

• забезпечення через засоби масової інформації широкого інформування населення про шляхи розв’язання проблем експлуатації та реконструкції житла у місті;
• організація роботи  щодо  підвищення  відповідальності   власників  і   користувачів квартир (буди ків) за їх належну експлуатацію та утримання, недопущення використання житла не за призначенням;
• залучення громадскості до роботи у конкурсних комісіях щодо відбору підприємств для утримання їхніх будинків та прилеглих територій;
• постійне інформування   населення   про   розміри   плати   за   утримання   житла   і комунальні послуги, їх зміни, склад витрат, що входять до квартплати (плати за утримання житла), та про наявність заборгованості за надані житлові послуги;
• активізація роботи з населенням по погашенню заборгованості за отримані житлово- комунальні послуги.

Висновок:

Положення  Концепції житлової політики  у  місті  Луганську є  підставою для  подальшої розробки Програм з реалізації її завдань та напрямків.

 

Приложение 2

к главе 10  Жилищно-коммунальное хозяйство

Програма  реконструкції житлових будинків перших масових серій у місті Луганську

Програма реконструкції житлових будинків перших масових серій у місті Луганську (надалі — Програма) розроблена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.1999 року №820 «Про заходи щодо реконструкції житлових будинків перших масових серій», Регіональною програмою реконструкції, модернізації, капітального ремонту житлових будинків перших масових серій на період 2000 — 2005 р.р., затвердженою розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 21.06.2000 р. № 411.

Масова п’ятиповерхова забудова та занижена щільність житлового фонду привела до нераціонального використання території міста, збільшення витрат на благоустрій та інженерне забезпечення. Ущільнення існуючої забудови за рахунок проведення комплексу робіт з реконструкції є можливим резервом одержання додаткового житла без відносно значних витрат на освоєння нових територій. Крім того, втрачаються значні паливно-енергетичні ресурси на утримання цього житлового фонду, оскільки вітчизняні вимоги до теплозахисних якостей житла на той час були значно нижчі, ніж в інших розвинутих країнах. Тому заходи з утеплення житлових будинків згідно з новими теплотехнічними нормативами, використання   енергозберігаючого   інженерного   обладнання,   приладів   обліку теплоспоживання є важливим резервом економії паливно-енергетичних ресурсів. Значним недоліком житлового фонду того періоду є невідповідність житла новим архітектурно-планувальним та санітарним вимогам: великий рівень морального та фізичного зносу, низький функціонально-планувальний рівень квартир.

Враховуючи наявний досвід в реконструкції об’єктів у м. Луганську за останні роки (З гуртожитка серії 438 під житлові будинки з квартирами) визначилися основні вартісні показники такої реконструкції — від 1000 до 1500 грн. на кв. м. загальної площі, куди увійшли роботи: з перепланування, устрій шатрової крівлі, приставні балкони, заміна інженерного обладнання, дверей, вікон, матеріалів підлоги та повного благоустрою та інших робіт з урахуванням утеплень зовнішніх стін.

При реконструкції житлових будинків перших масових серій забудівлі повинна здійснюватися модернізація території мікрорайонів та кварталів з їх ущільненням, прибудовами, розташуванням на перших поверхах торговельних та побутових об’єктів, заміна інженерних мереж і комунікацій та вирішення інших питань, пов’язаних з реконструкцією та подовженням життя будинків старих серій.

Метою розробки Програми є:

• реалізація державної житлової політики збереження та відновлення існуючого житлового фонду;
• створення умов переходу з 2006 року до масової реконструкції житлових будинків забудови б0 — 70-х років за проектами перших типових серій;
• підвищення архітектурної виразності існуючої забудови, рівня комфорту квартир житлових будинків перших масових серій;
• підвищення теплової ефективності огороджуючих конструкцій будинків та експлуатаційної надійності;
• модернізація несучих конструкцій та інженерного обладнання;
• збільшення обсягів житлового фонду існуючої забудови за рахунок її ущільнення (надбудова, прибудова, перепланування);
• створення сприятливих умов для широкого залучення до реконструкції різних джерел інвестування, в першу чергу позабюджетних організацій та коштів населення.

Розділ 1. Аналіз житлового фонду перших масових серій

1.1. Обсяги житлового фонду перших масових серій

У м. Луганську нараховується 609 будинків перших серій забудівлі, 70 модифікацій загальною площею ____ тис. кв. м.

Проекти житлових будинків перших масових серій відрізняються економною планувальною структурою «малометражних» квартир і обмеженими типами будинків. Водночас недооцінювались наслідки надмірного спрощення містобудівних та архітектурних рішень забудови. З аналізу побудованих житлових будинків перших серій можна зробити висновок, що основними серіями проектів, за якими вони побудовані, є наступні: серія 1-438, серія 1-464 та серія 1-480.

Кількість будинків серії 1-438 складає 125, загальною площею 374,7 тис. кв. м., будинків серії 1-464 — 166, загальною площею 565,9 тис. кв. м., будинків серії 1-480 — 86, загальною площею 359,9 тис. кв. м.

Усього цих будинків 377 або 62 відсотка від загальної кількості будинків перших серій. У зв’язку з цим доцільно розглядати у першу чергу реконструкцію саме цих серій будинків.

Обсяги житлового фонду перших масових серій приведені в таблицях №1 — №3 ( не доводяться).

Архітектурно-конструктивні особливості  житлових будинків

Після аналізу архітектурно-планувальних рішень існуючих житлових будинків перших масових серій, побудованих у м.Луганську можна констатувати наступні спільні недоліки для всіх будинків:

а) Невідповідність планувальних рішень квартир діючим нормативним вимогам, а саме:

• занижена загальна площа квартир в цілому;
• маломірна кухня (6м2 );
• недопустима ширина передніх (1,2-1,3м);
• суміщені малогабаритні санвузли;
• вузький крок житлових кімнат (2,6м в осях) при великій глибині;
• відсутність підсобних приміщень.

б) Застарілі і непридатні інженерні мережі.

в) Моральне і фізичне зношення будинків.

г) Низька теплоефективність огороджуючих конструкцій.

д) Низький рівень архітектурного вигляду будинків:

• наявність однотипних балконів та входів;
• гладкі стіни фасадів без декоративних деталей;
• відсутність карнизної частини у завершенні фасадів та плоский дах;
• одноманітність в оздоблювальних матеріалах фасадів, в тому числі по кольоровій гамі, сформували тип забудови з вкрай низьким архітектурним та естетичним виглядом, а однакова поверховість цілих житлових груп та кварталів і повторення широтної або меридіональної забудови створює дискомфортність та одноманітність житлового середовища.

Архітектурно-конструктивні особливості серій побудованих житлових будинків

Серія 1-438. 5 поверхові житлові будинки з несучими поздовжніми стінами. Зовнішні та внутрішні стіни монолітної цегляної кладки. Перекриття — пустотні залізобетонні панелі. Перегородки із гіпсобетонних панелей. Покриття безгорищне, суміщене.

Серія 1-464. У місті Луганську вироблялася та будувалася Луганським домобудівним комбінатом. Конструктивна схема типового проекту вирішена з поперечними несучими стінами кроком 2,6 та 3,2м, фундаменти стрічкові та із забивних палів. Зовнішні стінові панелі надземної частини будинку — одношарові керамзитобетонні товщиною 300мм. Внутрішні стінові панелі надземної частини будинку — залізобетонні товщиною 120мм. Панелі перекриття — суцільні плоскі залізобетонні плити товщиною 100мм з опиранням по контуру на поперечні та повздовжні стіни. Покрівля — безгорищна суміщена вентильована з керамзитобетонних панелей покриття і утеплюючих панелей.

Серія 1-480. У місті Луганську будувалася Комунарським домобудівельним комбінатом. Фундаменти стрічкові та із забивних полів. Конструктивна схема з несучими поздовжніми стінами. Просторова жорсткість і стійкість панельного будинку забезпечується роботою горизонтальних діафрагм та вертикальних повздовжніх і поперечних стін. Зовнішні стіни — несучі з керамзитобетонних панелей товщиною 350мм. Внутрішні стіни — із залізобетонних панелей. Перекриття — шатрові розміром на кімнату. Дах — суміщений невентильований з внутрішнім водостоком.

Інші серії. Будинки, побудовані за іншими серіями, які включені у дану програму, є різної поверховості в межах від 2 до 12 поверхів. Будинки висотою 2,3 поверхи цегляні. Зовнішні та внутрішні стіни монолітної кладки з цегли. В переважній більшості перекриття із залізобетонних круглопустотних плит. В частині цих будинків перекриття на несучих дерев’янних балках, в частині — на металевих балках. В більшості малоповерхових будинків покриття безгорищне, суміщене. В частині триповерхових будинків та в двоповерхових будинках покриття шатрове з покрівлею із азбестоцементних листів.

Будинки висотою 6-12 поверхів збудовані за індивідуальними проектами, цегляні та панельні. У цегляних будинках зовнішні та внутрішні стіни монолітної кладки. Перекриття із збірних залізобетонних плит з круглими пустотами. Перегородки збірні гіпсобетонні. Фундаменти стрічкові та палеві.

У панельних будинках вироби із освоєних Луганським домобудівним комбінатом. Стіни із керамзитобетонних панелей товщиною 350мм. Перекриття із плоских залізобетонних плит. Фундаменти стрічкові та палеві. Цегляні та панельні будинки з технічним горищем і суміщеним покриттям.

1.2. Системи інженерного обладнання житлових будинків

Житлові будинки, представлені даною програмою, мають наступні види інженерного обладнання: центральне огрівання, централізоване холодне водопостачання, гаряче водопостачання — централізоване та від газових колонок, централізована каналізація, газопостачання, електрообладнання.

Для опалення застосовані чавунні радіатори. Підключення системи опалення до зовнішніх мереж здійснені за допомогою елеватора або безпосередньо.

Трубопроводи розведення холодного і гарячого водопостачання прокладені у підвалах або ж технічному підпіллі.

Системи опалення —  із сталевих водогазопровідних труб, а системи холодного та гарячого водопостачання — з сталевих оцинкованих труб, частково із звичайних труб.

Газопостачання виконано для природнього газу у двох варіантах: з встановленням тільки газових плит і з встановленням плит та водопідігрівачів. Введення газопроводів здійснено у сходових клітках з розведенням до стояків. Стояки прокладені в кухні і виконані із водогазопровідних труб.

Вузли приєднання будинкових систем огрівання та гарячого водопостачання не відповідають сучасним вимогам енергозбереження з умови регулювання споживання енергоресурсів в залежності від погодних умов.

У переважній більшості будинків відсутні засоби обліку споживання холодної та гарячої води, газу, теплової мережі.

У будинках внутрішні трубопроводи холодного та гарячого водопостачання, запірна арматура знаходяться у незадовільному стані і вимагають повної або часткової заміни при реконструкції.

При реконструкції житлових будинків необхідно провести переобладнання вузлів приєднання систем огрівання і гарячого водопостачання, встановити будинкові засоби обліку води, газу, теплової енергії, встановити квартирні лічильники газу, води.

1.3. Оцінка технічного стану будинків

Візуальне обстеження будинків, охоплених даною програмою, дозволяє зробити наступні висновки.

В більшості цегляних будинків, побудованих за проектами серії 1-438, та інших серіях, присутні такі недоліки:

• У суміщених покриттях, як правило, має місце протікання покрівлі з відповідними наслідками для жильців останніх поверхів;
• Парапетні вузли при плоских дахах в більшості виконані з порушеннями, завдяки чому відбувається замокання цегляної кладки з подальшим її руйнуванням;
• Внаслідок малої теплової ефективності зовнішніх стін та даху кути будинків, як правило, уражені грибком, особливо тих, зовнішні стіни яких обличковані силікатною цеглою;
• Внутрішні інженерні   мережі   (огрівання,   гаряче   та   холодне водопостачання) у аварійному стані і потребують заміни;
• Шатрова покрівля в 2-3 поверхових будинках в більшості вимагає ремонту;
• Суміщена покрівля у 4-5 поверхових будинках у незадовільному стані і при реконструкції має бути замінена на шатрову.

Стан несучих стін в більшості цегляних будинків можна оцінити як задовільний з загальним рівнем фізичного зносу до 20%. Це дає можливість надбудови 1-2 поверхів при проведенні реконструкції після повної оцінки несучої здатності фундаментів та детального обстеження кожного конкретного будинку.

Виходячи з діючих вимог норм до несучих властивостей основ будівель, можна визначити можливість довантаження існуючих конструкцій при проведенні реконструкції.

Аналіз стану великопанельних будинків дозволяє зробити наступні висновки:

Більш чутливими до порушення основ або фундаментів є будинки, збудовані за серією 1-480, оскільки зв’язок між поздовжніми стінами здійснюється за допомогою шатрових панелей. Недостатня жорсткість шатрових перекрить та відсутність контурного защемлення ребер сприяє появі тріщин у перекриттях при наявності деформацій основи або фундаментів. Враховуючи це, шатрові перекриття будинків цієї серії повинні бути при реконструкції повністю обстежені і за необхідністю підсилені.

Будинки, збудовані за серією 1-464, мають несучі поздовжні та поперечні стіни.

Така конструктивна схема позбавляє недоліків у жорсткості, притаманних серії 1-480. Суцільні плити перекриття можуть експлуатуватись без підсилення, тому реконструкція будинків, збудованих по цій схемі, полегшується.

У будинках, побудованих за серіями 1-464 та 1-480, несучі стіни для проведення реконструкції мають достатню міцність і підсилення не потребують.

Внаслідок аналізу будинків обох серій слід відзначити, що при переплануванні під час реконструкції більші можливості є у будинках серії 1-480, оскільки в них є несучими тільки поздовжні стіни. Наявність поперечних несучих стін у будинках серії 1-464 ускладнює перепланування, оскільки обмежує влаштування в них дверних прорізів.

У зв’язку з необхідністю підвищення теплової ефективності огороджуючих конструкцій передбачається утеплення їх із зовнішньої сторони.

Це вирішення дає можливість одночасно виконати захист стиків зовнішніх панелей від впливу атмосферної вологи і дасть можливість консервації стану закладних деталей та зв’язків між панелями, запобігти від подальшого корозування арматури стінових панелей та закладних деталей.

Всі недоліки, пов’язані з покрівлею, рішаються одночасно з влаштуванням мансардних поверхів в процесі реконструкції.

Порядок та метод проведення реконструкції буде прийнятий у кожному конкретному випадку, враховуючи індивідуальні особливості стану будинку і його основи після детального обстеження та дослідження.

Узагальнюючи проведений аналіз існуючого житла, включеного у дану Програму, слід відзначити наступне:

• переважна більшість будинків дає можливість їх реконструкції та влаштування мансардних поверхів;
• частина будинків дозволяє за своїми несучими властивостями надбудову 1-2 поверхів;
• інженерні мережі будинків, включених у дану Програму (огрівання, холодне та гаряче водопостачання), потребують заміни і їх слід вважати непридатними до експлуатації.

Розділ 2. Архітектурно-конструктивні та інженерні рішення реконструкції житлових будинків перших масових серій

2.1. Архітектурні рішення з реконструкції та модернізації житлових будинків та забудови

Архітектурні рішення з реконструкції типових житлових будинків перших масових серій обумовлюються    містобудівними    факторами,    архітектурно-планувальними    та конструктивними особливостями серій, фізичним станом будинків та інженерного забезпечення, які визначають вид і метод реконструкції.

Проведений аналіз архітектурно-планувальних рішень та натурні обстеження існуючих житлових будинків у м. Луганську свідчать про наступні види реконструкції та модернізації, реальні для здійснення: реконструкція, модернізація.

2.1.1. Реконструкція.

2.1.1.1. Надбудова 1-2 поверхів.

Надбудова 1-2 поверхів над існуючими житловими будинками може здійснюватись у 2-х варіантах:

1-й варіант.

• надбудова над 4-поверховими житловими будинками (цегляними) 5-го поверху з мансардним  влаштуванням квартир у 2-х рівнях, що не вимагає зміни нормативних документів (будівельних норм і правил);
• надбудова над 5-ти поверховими житловими будинками (переважаючий тип житла) 6-го поверху з мансардним влаштуванням квартир у двох рівнях, без влаштування ліфтів, що можливе при умові зміни нормативних документів (будівельних норм і правил).

2-й варіант.

• надбудова 6-го мансардного поверху для влаштування квартир у 2-х рівнях, що може проводитись у вибіркових випадках для покращення умов проживання та розширення квартир 5-го поверху.

Дані варіанти можуть здійснюватись для всіх серій житлових будинків.

2.1.1.2. Прибудова до торців будинків.

Прибудова до торців існуючих житлових будинків різноповерхових блоків квартир (секцій) з вузлами вертикальних комунікацій може здійснюватись для великопанельної серії    1-480, яка має глухі торці та наявність вільної території.

2.1.1.3 Прибудова окремих приміщень.

Прибудова окремих приміщень — еркерів, лоджій, зашклених веранд, розширення кухонь, можлива для всіх серій будинків.

2.1.2. Модернізація

Модернізація житлових будинків, яка включає перепланування квартир із збереженням планувального типу будинку із зміною структури фасадів, можлива для всіх серій будинків при умові зменшення кількості квартир з метою одержання багатокімнатних комфортних квартир та доведення планувальної структури до діючих нормативів. Однак такий вид модернізації вимагає відселення мешканців.

Виходячи з наведеного можна рекомендувати для подальшої розробки змішаний варіант модернізації та реконструкції, як найбільш реальний та перспективний.

2.2. Пропозиції по реалізації, модернізації та реконструкції

Виходячи із проведеного аналізу існуючого житла перших масових серій для поетапного проведення змішаного варіанту модернізації та реконструкції житла можна рекомендувати для м. Луганська наступний порядок його реалізації:

І Етап

Надбудова 2-х поверхів

Пропонується вибрати декілька існуючих 4-х поверхових житлових будинків (бажано цегляних) для здійснення надбудови 2-х поверхів (5-го та 6-го мансардного) для одержання повноцінних комфортабельних квартир у 2-х рівнях, що не вимагає зміни нормативної бази. Дані квартири використовуються для відселення жильців із інших будинків (або окремих блок-секцій чи під’їздів), які підлягають модернізації та реконструкції. Реконструкція та модернізація даних 4-поверхових будинків на І етапі не передбачається.

II Етап

Реконструкція із частковою надбудовою

Проведення почергової модернізації та реконструкції 5-ти поверхових житлових будинків (повністю або посекційно), із яких відселяються жильці у квартири, отримані на І етапі. У даному випадку можливо проводити повну реконструкцію із зміною планувальної схеми квартир з метою доведення їх до діючих нормативів, влаштовувати квартири у 2-х рівнях на 5-у існуючому та 6-у проектованому мансардному поверхах із заміною інженерного забезпечення та виконанням заходів по енергозбереженню. Така реконструкція також не вимагає зміни нормативної бази.

III Етап

Реконструкція забудови

Проведення прибудов до торців існуючих житлових будинків різноповерхових блоків-квартир або секцій з вузлами вертикальних комунікацій (для серії 1-480) у випадках наявності вільної території. Не вимагає відселення жильців і може використовуватись для відселення із аварійного житлового фонду.

IV Етап

Комплексна реконструкція житлових кварталів

Проведення ущільнення забудови методом прибудов різної поверховості і окремими житловими будинками та об’єктами обслуговування як вбудованими у 1-і поверхи, так і окремостоячими з метою покращення комфортності житлового середовища.

Таким чином, якщо прийняти за основу запропоновану концепцію поетапності реалізації комплексної програми реконструкції житлових будинків перших масових серій, можна досягнути якісного покращення існуючого житлового фонду, певної комфортності умов проживання значної частини жителів, одержати додатковий житловий простір із підвищенням експлуатаційних та теплозахисних якостей будинків. Для реалізації та перевірки життєздатності пропонованої концепції, а також для визначення реальних фінансових витрат необхідно провести експериментальне проектування та здійснення надбудови на І етапі реконструкції одного або декількох 4-поверхових житлових будинків у м. Луганську.

2.3. Технічні рішення по надбудові, прибудові житлових будинків та підсиленню конструкцій

Для одержання додаткового житла передбачається надбудова та прибудова існуючих будинків методами, викладеними в підрозділі 2.1.

Конструктивне вирішення прибудов передбачається із вітчизняних матеріалів, а саме:

• фундаменти стрічкові або буронабивних палів;
• стіни із монолітної цегляної кладки;
• перекриття із збірних залізобетонних плит і частково із моноліного залізобетону;
• утеплення із багатошарової системи, яке влаштовується з зовнішньої сторони стіни;
• заміна вікон на вікна з потрійним склом.

Конструктивне вирішення надбудов мансардних поверхів над 5-ти поверховими цегляними та панельними будинками, а також над будинками більшої поверховості передбачається у двох варіантах:

• при достатній несучій здатності основи фундаментів та конструкцій будинку, визначеній в процесі подальшого обстеження, надбудова здійснюється з огорожуючими конструкціями з ефективних керамічних каменів з утепленням ефективними матеріалами;
• при обмеженій несучій здатності, визначеній при детальному обстеженні, конструктивне вирішення надбудов передбачається із легких конструкцій, виконаних з металу та дерева, з утепленням із мінераловатних матеріалів або матеріалів на базі полімерів. Для огороджуючих конструкцій надбудов передбачається застосування гіпсокартонних листів, деревоволокнистих плит та дерева.

Покриття   мансард   вирішується   утепленням   з   матеріалів,   які застосовуватимуться при влаштуванні надбудов з легких конструкцій. При влаштуванні мансардних поверхів передбачається усунення негативних якостей верхнього поверху, а саме:

• прямий та непрямий перегрів;
• переохолодження;
• протяги та продування;
• протікання та промерзання.

При реконструкції панельних будинків серії 1-480 передбачається дослідження стану всіх несучих конструкцій та з’єднувальних елементів, які будуть проводитися неруйнівним методом. Після проведення повного обстеження будуть прийняті відповідні рішення по їх реконструкції.

2.4. Модернізація систем інженерного обладнання житлових будинків

Будинки, збудовані у 60-70 роках, характеризуються недосконалими системами опалення та гарячого водопостачання. При їх будівництві головними показниками були зниження металоємності систем та трудомісткості їх монтажу. Внаслідок цього двотрубні системи були замінені на однотрубні, а регулююча трубопровідна арматура в більшості будинків не застосовувалась. Центральні теплові пункти обладнані недосконалим регулюючим обладнанням, яке не працює належним чином.

При реконструкції існуючого житлового фонду, який включений у програму, передбачаються наступні заходи з модернізації:

• відновлення існуючих мереж огрівання та гарячого водопостачання з заміною на двохтрубну систему;
• встановлення автономної системи огрівання будинку при її доцільності;
• встановлення квартирного двохконтурного мікрокотла для теплозабезпечення та гарячого водопостачання (переважно у малоповерхових будинках);
• встановлення тепловідбиваючого екрану за кожним радіатором (конвектором);
• теплоізоляція внутрішніх підводячих труб опалення будинку у неопалюваних будинках;
• відновлення існуючого вузла приєднання;
• заміна нерегулюючого елеватора на регулюючий;
• заміна залежної на незалежну систему огрівання;
• встановлення будинкового обліку тепла;
• встановлення квартирних радіаторних автоматичних терморегуляторів споживання тепла;
• встановлення квартирних лічильників споживання теплової енергії;
• відновлення існуючої мережі трубопроводів холодного водопостачання;
• відновлення вузла приєднання холодного водопостачання;
• встановлення насосу підвищення тиску або регулятора тиску води;
• встановлення будинкового обліку споживання холодної води;
• встановлення квартирного обліку споживання холодної води;
• заміна безциркуляційної системи гарячого водопостачання на циркуляційну;
• теплоізоляція внутрішніх підводячих труб гарячої води в неопалюваних приміщеннях;
• відновлення існуючого вузла приєднання гарячого водопостачання;
• встановлення будинкового регулятора температури води;
• заміна залежної на незалежну системи гарячого водопостачання індивідуального теплового пункту з засобами регулювання та обліку;
• встановлення будинкового обліку гарячої води;
• встановлення квартирного обліку гарячої води;
• встановлення будинкового обліку газу та квартирного.

Прийняті заходи з модернізації інженерного обладнання існуючого житла крім економії енергоресурсів покращать його експлуатаційні якості та підвищать його комфортність.

2.5. Методи підвищення теплової ефективності житлових будинків

Підвищення теплової ефективності житлових будинків у програмі передбачається за рахунок:

• підвищення теплотехнічних характеристик огороджуючих конструкцій (стіни та вікна);
• застосування ефективних опалювальних систем з тепловим режимом, що підлягають регулюванню.

Підвищення теплотехнічних характеристик огороджуючих конструкцій існуючих конструкцій будинків передбачається наступним чином:

• зовнішні стіни — багатошаровою системою. Вона передбачає кріплення з зовнішньої сторони стіни термоізоляції із мінераловатних матеріалів, або матеріалів на базі полімерів з подальшим влаштуванням захисного шару від атмосферного впливу спеціальними штукатурними композиціями. Крім теплозахисних властивостей цей метод дає захист швів панельних будинків від промерзання та водоізоляцію. Метод не вимагає спеціальних риштовань і може виконуватись з люльки або підйомника в процесі експлуатації будинку;
• перекриття над підвалом передбачається утеплювати з нижньої сторони шляхом застосування плитних утеплювачів з подальшим покриттям їх негорючим штукатурним шаром;
• мансардні приміщення утеплюються за технічними рішеннями, описаними у підрозділі 2.3;
• суміщені покрівлі замінюються на шатрові з добавкою утеплювача на горищі;
• заміна вікон на вікна з потрійним склом та з різноманітними плівками.

3. Техніко-економічні показники реконструкції житлових будинків

Зведені витрати на Програму реконструкції в цілому наведені у таблиці №1.

Витрати на варіанти реконструкції житлових будинків, передбачені даною Програмою, наведені у таблицях № 2 — № 5.

Розрахунки визначення вартості одного квадратного метра кожного варіанту реконструкції наведені у кінці даного розділу.

З аналізу витрат на Програму реконструкції можна відзначити, що запропонована програма реконструкції і модернізації у порівнянні з новим будівництвом значно ефективніша і позволить при збільшенні об’єму житлового фонду покращити комфортність проживання та дасть можливість збереження існуючого житла і продовження його експлуатації.

Розрахунок по трьом серіям

Зведення витрат на проведення комплексної програми реконструкції перших масових серій в м. Луганську

Таблиця №1

	Загальна вартість проведення повної  комплексної реконструкції і модернізації  по програмі, тис. грн.
м. Луганськ	2 172 000

Примітка: Витрати на проведення реконструкції по видах робіт у таблицях  № 2 -№ 5.

Витрати на капітальний ремонт з модернізацією інженерного обладнання,  теплоізоляцію огороджуючих конструкцій

Таблиця №2

	Серії житлових будинків 438, 464, 480
	Кількість квартир, од.	Загальна площа, кв. м.	Загальна вартість, тис. грн.
м. Луганськ	28979	1300480	1 950 750

Витрати на надбудову 6-го мансардного поверху із влаштуванням квартир у 2-х рівнях для розширення існуючих квартир на 5-му поверсі

Таблиця №3

	Всі серії житлових будинків
	Додаткова кількість квартир, од.	Додаткова загальна лоща, кв.м.	Загальна вартість надбудови, тис.грн.
м. Луганськ	—	100000	150 000

Витрати на прибудову лоджій, засклених веранд, розширення кухонь

Таблиця №4

	Всі серії житлових будинків
	Кількість квартир, од.	Додаткова загальна площа, кв. м.	Загальна вартість прибудов, тис. грн.
м. Луганськ	1000	20000	30 000

Витрати на прибудову додаткових квартир (блок-секцій) до торців існуючих будинків

Таблиця №5

 

	Серія 1 -480
	Додаткова кількість квартир, од.	Додаткова загальна площа, кв. м.	Загальна вартість прибудов, тис. грн.
м. Луганськ	340	27500	41 250

Примітка.  Розрахунок визначення вартості одного квадратного метра загальної площі реконструкції та модернізації житла, передбаченого Програмою, не доводиться.

Розділ 4. Фінансово-інвестиційний механізм реконструкції житлового фонду

Аналіз сучасного стану фінансування реконструкції житлового фонду 

Аналіз сучасного стану фінансування реконструкції житлового фонду висвітлює труднощі державного фінансування, відсутність необхідних накопичень коштів на капітальний ремонт, а також низьку платоспроможність населення.

При реалізації Програми слід впровадити такі заходи:

• створення позабюджетних житлових фондів;
• довгострокове іпотечне кредитування;
• перегляд системи сплати за житло та комунальні послуги;
• впровадження фінансового та оперативного лізингу в житлово-комунальній сфері;
• залучення коштів власників та співвласників квартир;
• встановлення податкових пільг підприємствам, що інвестують реконструкцію житла;
• реалізація квартир в прибудованих та надбудованих частинах реконструйованих будинків.

Пропозиції щодо формування нового фінансово-інвестиційного механізму реконструкції житлового фонду

При попередньому розрахунку загальна сума витрат на реалізацію Програми становитиме 2281000 тис.гривень.

Пропонується потребу в інвестиціях на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання робіт розділити таким чином:

( %)

	Державний бюджет	Місцевий бюджет	Кошти населення і кредити	Кошти підприємств та організацій
1. Виготовлення проектно- кошторисної документації	10	65	—	25
2. Виконання робіт по реконструкції житлового фонду	10	20	50	20

Реконструкцію житлового фонду пропонується виконувати на протязі 15 років і здійснювати трьома етапами:

Перший етап: 2003 -2004 роки — включає наступні роботи:

Розробку Програми, створення ефективного механізму обслуговування житла та накопичення коштів на реконструкцію за рахунок розробки та впровадження заходів, запропонованих у першому параграфі даного розділу. Розробка необхідних місцевих нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації.

Проведення паспортизації житлового фонду зі складанням технічного та енергетичного паспортів об’єктів. Здійснення інструментального обстеження житлових будинків згідно графіку.

Другий етап: 2005-2006 роки- включає наступні роботи:

Проведення реконструкції 2-4х поверхових житлових будинків за розробленими пілотними проектами. Відпрацювання механізму залучення позабюджетних джерел фінансування для проведення реконструкції та реабілітації житлового фонду. Залучення зовнішніх джерел, у тому числі Всесвітнього банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, іноземних інвесторів. Підготовка матеріально-технічної бази. Підготовка житла для відселення населення.

Виготовлення проектно-кошторисної документації пілотних проектів.

Третій етап: 2006-2017 роки — передбачає:

Проведення реконструкції житлового фонду на базі відпрацьованого фінансово-інвестиційного механізму.

Пропозиції щодо джерел та обсягів фінансування реконструкції житлових будинків перших масових серій 

№ п/п	Джерела фінансування	Обсяги фінансування, тис.грн.
		На період реалізації Програми, в тому числі
		I-й етап    10 000 II -й етап  25 000 IIІ-й етап  2 246 000
1.	Витрати на реконструкцію	2 172 000
	в тому числі:
а)	Державний бюджет	217 200
б)	Місцевий бюджет (в тому числі кошти, отримані від реалізації квартир в надбудованих та прибудованих частинах будинків)	434 400
в)	Власні кошти населення	1086 000
г)	Кошти підприємств та організацій	434 400
2.	Витрати на науково-дослідні та проектно- конструкторські роботи	109 000
	в тому числі:
а)	Державний бюджет	10 900
б)	Місцевий бюджет	70 850
в)	Кошти підприємств та організацій	27 250
	Загальна вартість реалізації Програми	2 281 000

Примітка: Загальна вартість реалізації Програми визначена у базових цінах 2002 року і не враховує ринкових цін та інфляційних коефіцієнтів на період реалізації Програми.

 

Приложение 3

к главе 10 Жилищно- коммунальное   хозяйство

 Програма реформування житлового господарства міста Луганська

В останній час зросли запити населення щодо надання житлових послуг. На сьогоднішній день існуюча система обслуговування житла є неефективною.

Змінилася структура надходжень у житлову сферу, збільшилась частка покриття витрат за рахунок платежів від мешканців та скоротилися надходження з місцевого бюджету.

Мешканці цілком справедливо вимагають більш раціонального використання коштів, отриманих як квартплату, та спрямування їх на безпосереднє покращення технічного стану будинків, у яких вони проживають.

На сьогоднішній день житлово-експлуатаційні організації не в змозі забезпечити вимоги мешканців щодо повноти та якості надання житлових послуг.

Альтернативою діючій системі е форма діяльності з розмежуванням управлінських і виробничих функцій та залучення до утримання та обслуговування житлового фонду суб’єктів підприємницької діяльності як фізичних, так і юридичних осіб.

Мета Програми — реформування житлового господарства у місті Луганську:

1. Задоволення потреб    населення    у   якісному    наданні    послуг   з утримання та обслуговування житла.
2. Демонополізація системи     житлового     господарства, розвиток конкурентного середовища.
3. Здешевлення вартості надання житлових послуг шляхом ефективного використання коштів.

Завдання Програми:

1. Вдосконалення системи управління у житловому господарстві міста.
2. Запровадження договірних  відносин  у  сфері  обслуговування   житла  та надання послуг.
3. Створення конкурентного    середовища    у    сфері    обслуговування    та утримання житлового фонду.
4. Здешевлення вартості    та     підвищення    якості     надання     послуг    з обслуговування житла.
5. Інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням.
6. Зростання зборів за надані житлові послуги.

Шляхи реалізації програми

1. Внесення змін до рішення Луганської міської ради від „ __ ” ________ 2002 р. ”Про затвердження розмірів єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб без створення юридичної особи” та затвердження розміру єдиного податку на виконання робіт з утримання будинків та прибудинкових територій.

Термін: до 01.02.2003 р.

Відповідальний: управління економіки Луганської міської ради

2. Розробити та подати на затвердження положення про будинкоуправління.
   Термін: до З0.01.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

3. Розробка схеми управління житлово-комунальних підприємств та формування штатних розписів працівників.

Термін: до ЗО.01.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

4. Впровадження договірних відносин між МКП, що надають житлові послуги, та суб’єктами підприємницької   діяльності   —   фізичними   особами,   між   суб’єктами підприємницької діяльності та найманими робітниками, а також з мешканцями.

Термін: до 30.02.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

5. Переукладання договорів на виконання робіт з підприємствами-підрядниками, задіяними у виконанні робіт з обслуговування житлового фонду.

Термін: до 30.02.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

6. Робота з населенням:

• залучення громадян  до  роботи  у  конкурсних  комісіях  з  відбору підприємств для утримання їх будинків та прилеглих територій;
• залучення громадян до проведення контролю за якістю та повнотою виконання робіт підприємствами, що обслуговують житловий фонд;
• інформування населення про розміри плати за утримання житла і комунальні послуги та про наявність заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Термін: постійно.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

7. Провести інвентаризацію наявного на території міста Луганська житлового фонду усіх форм власності.

Термін: до 01.04.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

8. Провести роботу  щодо   перереєстрації  житлово-будівельних   кооперативів, члени яких повністю розрахувалися за надані їм на будівництво кредити в об’єднання співвласників    багатоквартирних    будинків    з    метою    забезпечення    належного використання житла.

Термін: до З0.12.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

9. Проводити в    обов’язковому    порядку    повернення    коштів    бюджету    на відшкодування  пільг і субсидій для молодіжних житлових кооперативів, житлово- будівельних кооперативів та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на рівні,   не   нижчому,   ніж  забезпечення   підприємств  житлового   господарства,   що утримують та обслуговують житловий фонд комунальної власності міста.

Термін: постійно.

Відповідальнi:  управління   по  начисленню  субсидій  та  житлово-комунальних послуг Луганської міської ради ; фінансове управління Луганської міської ради.

10. Проводити аналіз фінансово-господарської     діяльності      недержавних підприємств,  залучених на договірних засадах до утримання житла,  молодіжних кооперативів,    житлово-будівельних    кооперативів    та    об’єднань    співвласників багатоквартирних будинків.

Термін: щоквартально до 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

11.Розробити механізм управління майном житлових будинків, які перебувають у спільному користуванні членів житлово-будівельних кооперативів та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Термін: 01.06.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

12.Організувати роботу щодо переукладання договорів найму житла у будинках комунального житлового фонду та укладання договорів з власниками приватизованих квартир про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території.

Термін: до 01.01.2003 р.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

13. Проводити реєстрацію та видачу свідоцтв про право власності на квартири (будинки) тільки при наявності підписаного договору між власником квартири та власником багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

Термін: постійно.

Відповідальний: управління житловим господарством Луганської міської ради.

14.Затвердити типовий договір між власником квартири та власником багатоквартирного будинку про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території (додається).

Етапи реалізації програми

Реалізацію заходів Програми передбачено здійснювати двома етапами:

1-й етап— до 30.12.2003 року;

2-й етап— 2004 — 2005 роки.

На першому етапі передбачається провести на базі визначених міських комунальних підприємств експеримент щодо розформування діючої на сьогодні системи управління та обслуговування житлового фонду.

На другому етапі, використавши позитивний досвід діяльності експериментальних підприємств, запровадити аналогічні нововведення на території міста Луганська.

Прогнозовані результати впровадження програми:

• задоволення потреб населення у якісному наданні послуг з утримання та обслуговування житла;
• демонополізація системи      житлового      господарства,       розвиток конкурентного середовища;
• здешевлення вартості надання житлових послуг шляхом ефективного використання коштів.

Додаток до Програми

реформування житлового господарства

міста Луганська

ТИПОВИЙ ДОГОВІР 

між власником квартири та власником багатоквартирного будинку про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території

м. Луганськ «____ «________ 2002 р.

Ми, що нижчепідписані, власник багатоквартирного будинку______________

______________________________________________________________________ , (назва власника

будинку або його уповноваженого органу)

названий надалі «Власник будинку» в особі___________________________________

та власник квартири____________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

названий надалі «Співвласник», склали цей договір про нищезазначене:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

Власник будинку забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою:__________________загальною площею___________________    кв.м.,

а  також утримання   прибудинкової  території,   а   Співвласник  приймає  участь  у витратах на виконання  названих робіт.  Співвласнику належить  квартира  №__ загальною  площею___    кв.м.  У квартирі Співвласника  мешкає ___ осіб.

Зазначена квартира зареєстрована за гр._____________________________________

як приватна власність у____________________________________ по реєстру №___

від «____ «_________ 200__ р. на підставі_____________________________________

2. ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

2.1.       Власник будинку зобов’язується забезпечити:

• Виконання всього  комплексу  робіт з  утримання   будинку,    прибудинкової території та створення необхідних умов мешкання у будинку, у тому числі і Співвласнику  та   мешкаючим   з   ним   особам   згідно   з вимогами «Правил користування      приміщеннями     житлових     будинків     і прибудинковими територіями».
• Надання Співвласнику комунальних та інших послуг за діючими розцінками і тарифами, у тому числі з обслуговування технічного обладнання квартири та ведення особистого рахунку.
• Доведення до  відома  Співвласника  змін  витрат  на  утримання  будинку і тарифів на послуги.
• Видачу необхідних довідок про місце мешкання членів сім’ї Співвласника.

2.2.      Співвласник зобов’язується:

• Дотримуватися вимог «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями».
• Своєчасно інформувати Власника будинку або підприємство, що обслуговує будинок, про виявлені недоліки елементів квартири, будинку.
• Не пізніше   останнього  дня   поточного   місяця   вносити   плату  на   рахунок Власника будинку або підприємства, що обслуговує будинок, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку відповідно до відновної вартості квартири, а також за комунальні та інші послуги.
• При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню відповідно до діючого законодавства.
• Дозволяти у денний  час,  а  при  аваріях  і  в  нічний  час,  вхід у  квартиру представників     Власника     будинку     або     працівників     підприємств,     що обслуговують   житло,для   проведення   огляду   конструкцій   та   технічного обладнання квартири і усунення недолікив.

3. ПРАВА СТОРІН

3.1.      Власник будинку має право:

• Стягнути у встановленому порядку всі збитки від пошкодження елементів будинку, які сталися з вини Співвласника або осіб, що з ним мешкають.
• Стягнути у встановленому порядку прострочену заборгованість по платежам, що наведені у пункті 2.2.3.

3.2.      Співвласник має право:

• Вимагати при   необхідності   від   Власника  будинку  або   підприємства,   що обслуговує будинок, позапланового огляду для виявлення стану конструкцій і технічного обладнання.
• Провести ремонт квартири, якщо він викликаний аварією або несправністю елементів будинку, які виникли не з вини Співвласника, після письмового повідомлення про це Власника будинку і представлення йому необхідних належно оформлених документів. Власник будинку може вирішувати питання про компенсацію згідно з чинним законодавством.

4. Усі суперечки,   що  виникають  з  приводу  цього  договору,   вирішуються  у встановленому порядку.
5. Інші умови________________________________________________________
6. Цей договір складено на строк з «___ «______ 200__ р. по «___ «_____ 200__ р.,

оформлено у двох примірниках, з яких один зберігається у Власника будинку, а другий — у Співвласника.

7. Невід’ємною частиною   договору   є   розрахунок   щомісячних   платежів   за обслуговування, ремонт будинку, комунальні послуги, які можуть змінюватись, про що Власник будинку повинен повідомити Співвласника у місячний термін.

Власник будинку                                                                                                       Співвласник

 

Приложение 4

к главе 10 Жилищно- коммунальное   хозяйство

Механизм работы городских жилищно-коммунальных предприятий с населением, имеющим задолженность по оплате за услуги

1. ГКП «Центрожилком» дважды в месяц по состоянию на 1 и 15 число составляет реестр задолжников по оплате за жилищно-коммунальные услуги в разрезе домоуправлений (приложение 1) и направляет его в управление жилищным хозяйством и ГКП «Теплокоммунэнерго», «Теплообеспечение», «Горводоканал».
2. Горжилуправление совместно с ГКП «Теплокоммунэнерго», «Теплообеспечение», «Горводоканал» по количеству домоуправлений организует рабочие группы из числа работников жилищно-коммунальных предприятий. Их состав, права и обязанности порядок работы утверждается совместным приказом.
3. Основной задачей рабочих групп является адресная работа по погашению задолженности на основе поквартирного обхода населения.
4. Рабочие группы составляют график обхода домов.
5. На первом этапе члены рабочих групп напоминают владельцев лицевых счетов о необходимости погашения задолженности. Через 15-30 дней при получении новых данных с реестром задолжников рабочая группа повторно обходит квартиры.
6. При этом владельцы лицевых счетов (при их отсутствии – проживающие в квартире граждане) расписываются в реестре.
7. Один экземпляр с подписью передается по мере окончания обхода в ГКП «Центрожилком».
8. При обходе члены рабочей группы выясняют, кто и где из членов семью работает, может ли поставить материалы для ремонта, выполнить работы, получает ли субсидию, разъясняют механизм получения субсидий.
9. Горжилуправление совместно с ГКП «Теплокоммунэнерго», «Теплообеспечение», «Горводоканал» организует аналитическую группу, задачей которой является обобщение данных, полученных от рабочих групп и дальнейшая работа с предприятиями и организациями.
10. Данные о работе задолжников, потребности в субсидии передаются рабочей группой в аналитическую группу, абонентские отделы, бухгалтерии домоуправлений.
11. Аналитическая группа совместно с абонентскими отделами, бухгалтериями домоуправлений обобщает данные о месте работы задолжников и осуществляет работу с предприятиями, передает данные в управление по начислению субсидий и жилищно-коммунальных услуг.
12. Управление по начислению субсидий и жилищно-коммунальных услуг организует совместно с заинтересованными организациями оформление субсидий лицам, имеющим на то право.
13. Жилищно-коммунальные предприятия обобщают данные о возможной поставке материалов, выполнении работ в счет задолженности и заключают договор с владельцем лицевого счета.
14. Через 15-30 дней при получении нового реестра задолжников рабочие группы анализируют перечень неплательщиков и через аналитическую группу представляют его в ГКП «Центрожилком» с отметками, кому необходимо отпечатать индивидуальное напоминание.
15. Рабочие группы продолжают обход населения.
16. ГКП «Центрожилком» в согласованный срок печатает индивидуальные напоминания и направляет рабочие группы с реестром (приложения № 2, 3).
17. Рабочие группы вручают индивидуальные напоминания должникам под роспись в реестре о вручении индивидуальных напоминаний.
18. В случае возникновения разногласий в данных, рабочая группа разъясняет порядок их уточнения (как в ГКП «Центрожилком», так и в абонентских отделах.
19. При этом аналитическая группа, ГКП «Центрожилком», абонентские отделы, бухгалтерии домоуправлений работают и в выходные дни.
20. Рабочие группы еженедельно через аналитическую группу дают информацию о своей работе в средства массовой информации.
21. При желании владельца лицевого счета реструктуризировать задолженность, члены рабочей группы от имени поставщиков услуг предлагают заключить договор о реструктуризации.
22. Реестр о вручении напоминаний договор о реструктуризации.
23. Перечень лиц, заключивших договор о реструктуризации, также передается в ГКП «Центрожилком».
24. ГКП «Центрожилком» в согласованный срок обобщает поступившие реестры, ход оплаты задолженности.
25. На основании данных материалов ГКП «Центрожилком» готовит реестр задолжников для направления в суд и направляет рабочим группам.
26. Рабочие группы перед направлением материалов в суд могут ещё раз предупредить об этом задолжников.
27. На основании полученных материалов каждый поставщик услуг предъявляет иски в суд и контролирует их прохождение.

 

Приложение № 1

к Механизму работы городских жилищно-коммунальных предприятий с населением,

имеющим задолженность по оплате за услуги

Реестр должников за жилищно-коммунальные услуги в разрезе домоуправлений по ДУ по состоянию                                                                                на  «_____» __________ 200__г.

№ п/п	№ л/с	Ф. И. О.	Адрес	Сумма задолженности			Всего	Подпись владельца лицевого счета или лица, проживающего в квартире (с указанием фамилии)
				Квартплата	Вода	Тепло

Приложение № 2

к Механизму работы городских жилищно-коммунальных предприятий с населением,

имеющим задолженность по оплате за услуги 

Индивидуальное напоминание о задолженности за жилищно-коммунальные услуги 

Владелец лицевого счета № _________________  _______________________________________________________________________

(Ф.И.О.)

Проживающий по адресу: г. Луганск,  _____________________________________________________  (ДУ №_____)  по состоянию на «_____» _______________ 200__ г.   имеет  задолженность за жилищно-коммунальные услуги в сумме _________ грн., в том числе по квартплате ________ грн.,  воде ________ грн., отоплению _______ грн.

В соответствии со ст. _____ Гражданского кодекса Украины владелец лицевого счета предупреждается об ответственности за неуплату жилищно-коммунальных платежей.

Владелец лицевого счета по согласованию с поставщиком услуг может погасить задолженность материалами, оборудованием, выполнением работ.

Также владелец имеет право по согласованию с поставщиком услуг на реструктуризацию долга с последующим оформлением субсидии.

В случае неуплаты долга в течение 30 дней с даты вручения настоящего индивидуального напоминания поставщик услуг имеет право в соответствии со ст. _____ Гражданского кодекса Украины обратиться в суд для принудительного взыскания долга.

ГКП «Центрожилком»

Приложение № 3

к Механизму работы городских жилищно-коммунальных предприятий с населением,

имеющим задолженность по оплате за услуги

Реестр вручения индивидуальных напоминаний о задолженности за жилищно-коммунальные услуги по                                                      состоянию на «_____» __________ 200__г.=

№ п/п

№ л/с

Ф. И. О.

Адрес

Сумма задолженности

Всего

Дата вручения

Подпись владельца лицевого счета или лица, проживающего в квартире (с указанием фамилии) о вручении индивидуального напоминания

 

Смотрите остальные части книги Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах здесь:

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 1

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 2

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 3

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 4

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 5

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 7

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 8

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 9

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 10

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 11

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 12

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 13

Е. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 14

https://konsulmir.com/e-obuxov-lugansk-ekonomika-goroda-v-1990-2002-godax-chast-6/2016-12-04T15:24:37+03:00konsulmirКнига Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годахКниги, СловариЕ. Обухов Луганск: Экономика города в 1990 — 2002 годах Часть 6 Глава 10. Жилищно — коммунальное хозяйство  Жилищное хозяйство  Данные по жилищному фонду  г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г. приведены в таблице 60. Таблица 60. Данные по жилищному фонду   г. Луганска за период 1990 – 2002 г.г. Год 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 2000 2001 2002 Общая площадь, всего тыс. кв. м 9471,1 9403,7 9499,5 9641,0 9286,8 9447,8 9948,2 9980,1 10035,6 9882,1 9797,4 9390,5 -в городской...konsulmir konsulmir@yandex.ruAdministratorОрганизации и консульства. Праздники, календари, выходные. Справочная информация. Анекдоты, юмор